1. Загальні положення
Базою цивілізованого суспільства є забезпечення рівних прав та можливостей для всіх людей у самореалізації, зайнятості, пересуванні, сервісах, здобутті освіти, спілкуванні, дозвіллі, розвитку.
Окрім іншого, у базу цивілізованого суспільства закладено права для кожного:
- гідного ставлення, прийняття та поваги суспільством;
- фізичної доступності простору, транспорту, будівель, закладів тощо.
Як наслідок, у такому суспільстві для всіх будуть забезпечені:
- безперешкодний доступ до державних закладів, закладів сфер охорони здоров’я, торгівлі, розваг тощо;
- доступ до всіх рівнів освіти у всіх можливих форматах, які були б зручні для різних людей;
- економічна незалежність завдяки гідним умовам праці та доступу до кар’єрного розвитку всіх людей, незалежно від їхніх відмінностей.
Таким чином, інклюзивність середовища є одним з факторів забезпечення організації цивілізованого суспільства.
Одним з елементів спільного середовища є тротуари і прибудинкові зони вулиць населених пунктів. Згідно з будівельними нормами, до цих елементів висуваються певні вимоги щодо організації і планування, а також щодо властивостей їхніх складових частин.
У ході виконання роботи на об’єктах виявляються системні порушення вимог ДБН щодо організації пішохідної зони тротуарів, пішохідних переходів і ділянок виходів на них, прибудинкових ділянок, вхідних груп тощо.
Ці порушення пов’язані як з питаннями планування і організації, так і з питаннями належної експлуатації і підтримання у справному стані.
У цій роботі будуть розглянуті лише окремі питання, пов’язані із забезпеченням інклюзивності шляхів руху вулицями, їх відповідності вимогам ДБН щодо доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (далі скорочено МГН).
2. Нормативна база
У законодавстві України є декілька законодавчих актів, якими регулюються ті чи інші питання організації і влаштування елементів вулиць і доріг.
До переліку цих норм, окрім іншого, входять:
- Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
- Закон України «Про автомобільні дороги»;
- Правила автомобільного руху;
- Правила паркування транспортних засобів;
- ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій»;
- ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова населених пунктів»;
- ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці населених пунктів».
Але основні вимоги щодо забезпечення доступності середовища, у тому числі вулиць і доріг населених пунктів, зазначені в ДБН В.2.2–40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» (далі скорочено ДБН). Посилання на цей ДБН містяться у тому чи іншому вигляді у всіх вказаних нормативних документах.
3. Загальні питання планування вулиць і доріг
Загальні проєктні рішення щодо забудови і планування вулиць і доріг населених пунктів приймаються департаментами містобудування і архітектури. Ці рішення обов’язково повинні відповідати вказаним вище нормативним актам.
«Проектні рішення будівництва вулиць і доріг повинні прийматися на основі генерального плану населеного пункту, комплексних схем транспорту та організації дорожнього руху, детальних планів території, планів червоних ліній з урахуванням природно-кліматичних умов і містобудівних особливостей населеного пункту, планів жовтих ліній, розроблених відповідно до ДБН В 1.2-4, категорії вулиці (дороги), експлуатаційних і екологічних вимог, розрахункової інтенсивності та умов безпеки руху транспорту та пішоходів, черговості будівництва.»
п. 4.2 ДБН В.2.3-5
«Системи пішохідних маршрутів слід формувати з врахуванням особливостей руху осіб з обмеженими фізичними можливостями відповідно до вимог ДБН Б.2.2-5. Маломобільним групам населення необхідно забезпечити досяжність об’єктів громадського обслуговування шляхом створення для них умов пересування в структурі загальної мережі пішохідних зв’язків у відповідності з вимогами ДБН В.2.2-40.»
п. 10.4.17 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова населених пунктів»
«Тротуари, пішохідні вулиці, доріжки, сходи та пішохідні переходи через проїзну частину вулиць і в межах транспортно-пересадочних вузлів населених пунктів мають формуватися відповідно до вимог ДБН В.2.3-5.»
п. 10.4.19 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова населених пунктів»
Але на практиці фахівці, які виконують роботи на об’єктах, стикаються з окремими порушеннями чинних норм ДБН щодо інклюзивності вулиць і доріг. Всі такі питання можна поділити на три великі групи:
- питання планування і організації вулиць;
- питання організації ділянок вхідних груп;
- питання експлуатації і підтримання інфраструктури у справному стані.
4. Питання організації руху вулицями населених пунктів
4.1 Загальні заходи організації
Загалом нормативними документами у галузі містобудування передбачено певні заходи з організації пішохідного руху тротуарами і пішохідними переходами, влаштування виходів на проїзну частину.
У розрізі забезпечення безбар’єрності середовища всі елементи благоустрою вулиць мають бути пристосовані для користування особами МГН.
«Необхідно передбачати умови безперешкодного пересування по ділянці до будівлі або по території установи, організації та підприємства з урахуванням вимог ДБН Б.2.2-12, ДБН Б.2.2-5, ДБН В.2.3-15. Ці шляхи слід поєднувати з зовнішніми по відношенню до ділянки транспортними та пішохідними комунікаціями, паркувальними місцями, зупинками громадського транспорту. На шляхах до будівель і споруд, а також на прилеглій до них території повинні бути організовані пішохідні шляхи до усіх входів/виходів.»
п. 5.1.2 ДБН
«Система засобів орієнтації та інформаційної підтримки, а саме тактильні та візуальні елементи доступності, аудіопокажчики повинні бути передбачені на всіх шляхах руху до будівель і споруд.»
п. 5.1.3 ДБН
Таким чином, до шляхів руху висуваються вимоги щодо:
- належного планування і організації напрямків руху;
- застосування для осіб МГН певних засобів орієнтації та інформування;
- геометричних параметрів зон пішохідного руху;
- застосування певних виробів і матеріалів.
4.2 Планування і організація напрямків руху
Загальна ідея планування – системне поєднання поміж собою входів і виходів будівель і споруд, закладів і організацій, транспортних та пішохідних комунікацій.
Поєднання поміж собою окремих локацій населеного пункту організовано за допомогою пішохідних шляхів і комунікацій транспорту.
Таке поєднання для відповідних категорій МГН згідно ДБН повинно виконуватися за допомогою тактильних, візуальних елементів доступності і аудіопокажчиків.
4.3 Застосування тактильних покажчиків напрямків руху
Основний принцип застосування тактильних покажчиків – сприйняття елементів шляхом дотику. Такі покажчики розташовуються на пішохідних зонах окрім іншого у вигляді тактильної плитки (Рис. 2) або штучних індикаторів (Рис. 3).
Положеннями ДБН передбачено застосування трьох типів тактильних покажчиків напрямків на шляхах руху у вигляді смуг:
- Попереджувальні
- Направляючі
- Інформаційні
Геометричні параметри смуг та вимоги щодо їх розташування на шляхах руху наведені в ДБН для кожного конкретного випадка застосування.
Рис. 2. Тротуарна тактильна плитка
Рис. 3. Загальний вигляд штучних тактильних індикаторів
«Місця підходу до посадкового майданчика та пішохідного переходу повинні бути облаштовані спеціальними тактильними смугами згідно з ДБН В.2.2-40 і додатком В ДСТУ ISO 23599.
Спеціальна попереджувальна тактильна смуга влаштовується перед виходом на проїзну частину перпендикулярно шляху руху на всю ширину пішохідного переходу. Відстань від крайки попереджувальної тактильної смуги до крайки проїзної частини повинна бути не більше ніж 0,2 м.
Спеціальна інформаційна тактильна смуга влаштовується на всю ширину пішохідної зони тротуару під кутом 90° відносно попереджувальної.
Поверхня тротуару за фактурою повинна відрізнятися від спеціальних тактильних смуг. Спеціальні тактильні смуги не можна влаштовувати на пішохідній зоні тротуарів, які влаштовані із фігурних елементів мощення з фасками або бруківки.»п. 5.3.7а ДБН В.2.3-5:2018
ДБН у п. 8.2.10 надає перелік випадків обов’язкового застосування тактильних індикаторів у вигляді попереджувальних тактильних смуг:
- перед надземним чи підземним переходом;
- по краю платформи (перону) на залізничному транспорті, метрополітені, рейковому транспорті, автовокзалі;
- по краю посадкових майданчиків зупинок громадського транспорту;
- перед входами (хвіртками) на огороджену територію громадських будівель та споруд;
- перед початком сходів …;
- перед початком відкритих пандусів, якщо до такої ТС примикає направляюча або інформаційна ТС;
- перед вхідними дверима до житлових будинків, якщо до такої ТС примикає направляюча або інформаційна ТС …
Так біля пішохідних переходів згідно ДБН влаштовуються спеціальні «бордюрні пандуси» (Рис. 4) – «конструкція у вигляді суцільної похилої площини, яка поєднує рівень пішохідного шляху з рівнем проїзної частини».
п. 3.60 ДБН Зміна №2
Рис. 4. Схема застосування тактильних смуг на бордюрному пандусі згідно ДБН
Але ДБН чітко вказує на заборону спільного розташування тактильних смуг та елементів обладнання вулиць – каналізаційних решіток, люків, стовпів, обмежувачів руху транспорту, а також МАФів (Рис. 5, Рис. 9).
Рис. 5. Влаштування попереджувальної тактильної смуги на місці виходу колодязя
«У місці розміщення ТС не повинні розташовуватися об’єкти або перешкоди (каналізаційні решітки, люки, стовпи, обмежувачі руху транспорту, МАФи).»
п. 8.2.2 ДБН
4.4 Застосування візуальних елементів доступності
Окремими положеннями ДБН зазначено обов’язкове застосування візуальних елементів доступності: зовнішніх інформаційних табличок, вказівників напряму руху, ландшафтних або звичайних мнемосхем, фасадних інформаторів.
Рис. 6. Приклади зовнішніх інформаційних покажчиків
Також має бути забезпечено контрастне співвідношення кольорів для всіх елементів благоустрою. Певні рекомендації щодо забезпечення візуального контрасту елементів наводяться у Додатку Ж.3 ДБН (Зміна №2). Там же наведено комбінації кольорів, яких треба уникати.
«Для вільного орієнтування, отримання інформації та безпеки при пересуванні на шляхах руху до об’єктів соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури, на пішохідних шляхах, прилеглих до об’єктів територій та всередині об’єктів з метою забезпечення структурованості простору; необхідно використовувати контрастне співвідношення кольорів.»
п. 8.4.2.1 ДБН Зміна №2
4.5 Обладнання зупинок громадського транспорту
Нормами також висуваються певні вимоги щодо обладнання зупинок громадського транспорту, стоянок таксі тощо.
«На зупинках усіх видів міського громадського транспорту, стоянках таксі треба забезпечити можливість посадки та висадки пасажирів, що користуються візками. Зупинки треба обладнувати інформацією про транспортні маршрути, можливі перешкоди, у тому числі – інформацією для інвалідів шрифтом Брайля.»
п. 4.20.9 ДБН Б.2.2-5:2011
Згідно положень ДБН зупинки громадського транспорту мають бути обов’язково обладнані попереджувальними та інформаційними тактильними смугами. Тротуари біля зупинок також мають бути обладнані направляючими тактильними смугами, що розташовані вздовж всієї ширини тротуару у напрямку до зупинки (Рис. 7).
Рис. 7. Приклад обладнання зупинки громадського транспорту тактильними смугами
4.6 Ширина ділянок пішохідних шляхів
Планування прибудинкової території і тротуарів, а також проєктування вхідних груп об’єктів повинно враховувати вимоги щодо ширини пішохідної зони. Згідно вимог ДБН повинні бути забезпечені мінімальні ширини проходів.
Загалом ширина тротуарів має призначатися згідно вимог п. 5.3.1 ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці населених пунктів» з урахуванням категорії вулиці.
На практиці фіксуються окремі порушення вимог щодо ширини проходів (Рис. 8).
Рис. 8. Зменшення ширини тротуару за рахунок автопарковки і встановлення рекламних щитів
ДБН чітко вказує, що мінімальна ширина пішохідної зони тротуару та пішохідної доріжки повинна бути не менше ніж 1,8 м. Допускаються лише локальні звуження шириною не менше ніж 1,2 м.
«Ширина пішохідних шляхів (пішохідної зони тротуару та пішохідної доріжки) повинна бути не менше ніж 1,8 м. Допускаються локальні звуження до ширини не менше ніж 1,2 м.»
п. 5.1.4 ДБН Зміна №2
4.7 Питання наявності штучних перешкод
Планування території також не повинно передбачати розташування елементів комунікацій та обладнання міської інфраструктури на пішохідних шляхах (Рис. 9). Ці елементи будуть виступати у ролі штучних перешкод на шляхах руху осіб МГН. В окремих випадках проєктування заходів щодо дообладнання пішохідних шляхів повинно враховувати реконструкцію ділянок таких комунікацій.
Рис. 9. Перешкоди біля пішохідного переходу
«На пішохідних шляхах руху встановлювання будь-яких перешкод (колон, різноманітних опор, інформаційних стояків, дорожніх огорож, стовпчиків, півкуль тощо) не допускається.»
п. 5.1.10 ДБН
«На пішохідній зоні не допускається встановлення турнікетної огорожі, опор контактної мережі та освітлення, рекламних конструкцій, приямків від люків дощоприймачів, сходів та ґанків будинків.»
п. 10.4.16 ДБН Б.2.2-12:2019
4.8 Питання властивостей покриття пішохідних шляхів
В містах поширеним є застосування тротуарних плит на пішохідних доріжках і тротуарах. На окремих ділянках можна зафіксувати аварійний стан таких елементів, а також просідання ґрунту (Рис. 10).
Але ДБН забороняє застосування для покриття пішохідної зони крупноструктурних елементів, а також штучних елементів з фасками і швами більше ніж 5 мм.
Рис. 10. Заборонене покриття з тротуарних плит. Загальний аварійний стан
«Покриття пішохідних шляхів (пішохідних доріжок, пішохідних зон тротуарів тощо) на прилеглій території громадських будівель і споруд та прибудинковій території житлових будинків повинно бути твердим і рівним. Не допускається ковзання під час намокання. Товщина швів між елементами покриття не повинна перевищувати 5 мм.
Рекомендовано застосовувати безшовну поверхню (асфальт, фігурні елементи мощення без фаски, тротуарна плитка без фаски тощо).
Для покриття пішохідних шляхів не допускається застосування насипних або крупноструктурних матеріалів (матеріалів із грубозернистою фактурою).»п. 5.1.7 ДБН Зміна №2
4.9 Питання влаштування водовідвідних комунікацій
Нормами не заборонено влаштування на тротуарах водостоків, але ДБН вимагає обов’язкового застосування на них кришок (Рис. 11).
Окрім того, решітчасті кришки повинні бути виконані з максимальним розміром чарунок в одному з напрямків не більше ніж 15 мм (Рис. 12, Рис. 13).
Рис. 11. Відсутність кришок водовідвідного лотка
Рис. 12. Руйнування тактильної плитки на виході на пішохідний перехід, застосування решітки з крупними чарунками
«Водостоки на тротуарах повинні бути закриті решіткою з чарунками не більше 0,015 м в одному з напрямків.»
п. 5.1.8 ДБН
Рис. 13. Схема решітки водостоку на тротуарах з максимальним згідно ДБН розміром чарунок – не більше 15 мм в одному з напрямків
5. Питання організації вхідних груп
Питання влаштування вхідних груп безпосередньо пов’язано з організацією пішохідних зон тротуарів вулиць. Це особливо стосується суміжних ділянок біля сходів і пандусів ґанків.
Положеннями ДБН зазначені вимоги до всіх елементів вхідних груп, у тому числі прибудинкової території (майданчиків), сходів, пандусів, ґанків тощо.
Рис. 14. Приклади недоступності вхідних груп об’єктів для МГН
5.1 Питання формального безсистемного підходу
В окремих випадках на об’єктах фіксується формальний підхід щодо виконання норм ДБН.
Серед прикладів формального підходу можна назвати:
- безсистемне застосування спеціальних елементів (Рис. 15);
- влаштування сходів і пандусів із порушенням вимог до їх геометричних параметрів (ухилу, ширини) (Рис. 16, Рис. 17);
- низька якість виконання будівельних робіт (Рис. 18);
- застосування низькоякісних матеріалів та виробів (Рис. 19);
- обмеження можливості застосування елементів (Рис. 20);
- неправдиві позначки, що вводять в оману (Рис. 22, Рис. 23).
Рис. 15. Приклад формального підходу з безсистемним застосуванням елементів. Вхідні групи не є доступними для всіх категорій МГН.
Рис. 16. Пандус виконаний з порушеннями вимог до ухилу маршів, до поручнів. Не застосовані візуальні і тактильні елементи доступності.
Рис. 17. Приклад колізії в ДБН – апарелі, як спосіб «розумного пристосування».
Рис. 18. Низька якість виготовлення елементів. Відсутність окремих елементів забезпечення доступності.
Рис. 19. Приклад застосування неякісних виробів. Руйнування попереджувальної тактильної плитки.
Рис. 20. Зафіксована на замок піднята платформа підйомника ґанку медичного центру у робочі години.
Рис. 21. Неможливість застосування елементів і обладнання: кнопка виклику виведена з ладу; на пандусі розміщено генератор.
Рис. 22. Попередження на дверях неправдиве і вводить в оману.
Рис. 23. Розташування перед сходами попереджувальної тактильної смуги поруч з люками вводить в оману.
Відповідно, формальний безсистемний підхід, виконуючи одні норми, порушує інші. Таким чином, бар’єри на шляхах руху не просто не видаляються, а навпаки створюються інші та оманливі ситуації. У таких випадках людина може потрапити у пастку і без сторонньої допомоги не вийти з неї. А в окремих ситуаціях може скластися непередбачувана ситуація, і людина з певними вадами може отримати травми (і не тільки фізичні).
5.2 Загальні питання ґанків
Наявність ґанків на входах у будівлі пов’язана з декількома чинниками, наприклад, з недосконалими будівельними нормами і складним профілем рельєфу. Зокрема, велика кількість будівель міст була зведена у минулі часи, коли будівельних норм не існувало або вони ще тільки формувалися.
Ґанки таких будівель обладнані переважно виключно сходами. Положеннями ДБН зазначено обов’язкове забезпечення безбар’єрного доступу для МГН в об’єкти громадського та житлового призначення.
«Відкриті сходи на пішохідних шляхах повинні дублюватися пандусами, а за необхідності – іншими засобами підйому з вертикальним переміщенням або з переміщенням паралельно ухилу сходів.»
п. 5.2.1 ДБН
«При реконструкції житлових будинків та громадських будівель і споруд допускається зберігання ґанку за умови влаштування пандуса відповідно до цих норм…»
п. 6.1.2 ДБН
Тобто обов’язковим є як дотримання вимог ДБН щодо самих ґанків і сходів (ухил, розміри сходинок, наявність поручнів), так і правильне застосування пандусів або підйомників. Всі елементи вхідних груп мають повністю задовольняти вимогам доступності.
5.3 Питання, пов’язані з профілем рельєфу
Положеннями ДБН зазначено, що пішохідні доріжки, пішохідні зони тротуарів, елементи пандусів і сходинки сходів, ґанки повинні бути виконані із поперечним ухилом не більше 2% (п.п. 5.1.5, 5.2.1, 6.1.9 ДБН).
Таким чином, біля елементів вхідної групи (сходів і пандусів) також необхідно обов’язково забезпечувати максимальну горизонтальність майданчиків (Рис. 24). Так, висота першої сходинки не повинна бути різною на її довжині, а заїзд та виїзд з пандуса має бути організований без порогів.
Рис. 24. Приклади неправильного планування тротуару біля сходів.
«… Всі відкриті сходи на пішохідних шляхах в межах одного маршу повинні бути однаковими за формою в плані, за шириною сходинки і висотою підйому сходинок.»
п. 5.2.1 ДБН
При цьому, у редакції Зміни №2 ДБН у п. 5.1.5 йдеться про обмеження поздовжнього похилу пішохідних доріжок та пішохідної зони тротуарів території закладів та прибудинкових територій житлових будинків – не більше 5%.
«Повздовжній похил пішохідних доріжок та пішохідної зони тротуарів території закладів та прибудинкових територій житлових будинків не повинен перевищувати 1:20 (5%).»
п. 5.1.5 ДБН
6. Питання організації дорожнього руху автомобілів і паркування
6.1 Тротуари і дорожній рух
Поширеним явищем є порушення Правил дорожнього руху водіями щодо заїзду на пішохідні ділянки тротуарів і переходів (Рис. 25).
Внаслідок цього дорожніми службами на таких ділянках застосовуються стовпчики, що перекривають проїзд машинам. Але таким чином порушується вимога ДБН, що забороняє встановлювати на шляху руху будь-яких перешкод (п. 5.1.10 ДБН).
Рис. 25. Стоянка автомобілів на пішохідній частині. Застосування дорожньою службою стовпчиків на шляхах руху.
«На пішохідних шляхах руху встановлювання будь-яких перешкод (колон, різноманітних опор, інформаційних стояків, дорожніх огорож, стовпчиків, півкуль тощо) не допускається.»
п. 5.1.10 ДБН
6.2 Влаштування місць парковок автомобілів
Влаштування місць парковок автомобілів регламентується виключно вказаними вище нормами. Так, наприклад, зазначено:
«Використання доріжок, тротуарів та пішохідних і зелених зон для стоянки автотранспорту не допускається.»
п. 10.8.11 ДБН Б.2.2-12:2019
«Улаштування автостоянок тимчасового зберігання на тротуарах не допускається.»
п. 5.5.3 ДБН В.2.3-5:2018
ДБН окремо регламентує вимоги щодо розташування і обладнання місць парковки біля закладів для автомобілів осіб МГН (Рис. 1). Так, окремі з цих вимог наступні:
«Місця для паркування особистого автотранспорту осіб з інвалідністю або транспорту, який перевозить осіб з інвалідністю, рекомендується розміщувати поблизу входу до будівель і споруд, але не далі ніж 50 м.
На відкритих індивідуальних автостоянках біля закладів обслуговування слід виділяти не менше ніж 10 % місць (але не менше одного місця) для транспорту осіб з інвалідністю. Ці місця повинні позначатися дорожніми знаками та горизонтальною розміткою відповідно до Правил дорожнього руху з піктограмами міжнародного символу доступності.
Ширина зони для паркування автомобіля особи з інвалідністю повинна бути не менше ніж 3,5 м.
Розрахункова кількість місць на автостоянках біля об’єктів громадського призначення визначається згідно з вимогами ДБН Б.2.2-12.
Майданчики зупинки для посадки або висадки з транспорту осіб з інвалідністю слід передбачити на відстані не більш ніж 30 м від входів до громадських будівель і споруд.»п. 5.4.1 ДБН
7. Вимоги щодо експлуатації пішохідних шляхів
Власники та керівники закладів, а також організації, які виконують роботи з обслуговування пішохідних шляхів, повинні дотримуватися вимог ДБН щодо забезпечення норм доступності. Обов’язково необхідно вчасно планувати і виконувати роботи з дообладнання (реконструкції) певних елементів.
Гострою проблемою для великих міст є забезпечення місць паркування автомобілів (Рис. 8, Рис. 25, Рис. 29). Це питання потребує комплексного вирішення, але перш за все треба максимально забезпечувати відокремлення пішохідної зони тротуарів і уникати випадків проїзду і стоянки на ній автомобілів. Всі рішення мають бути прийняті із дотриманням вимог ДБН щодо безпечності руху МГН.
Також з боку експлуатаційних організацій міста, з боку власників та керівників об’єктів обов’язковим є підтримання у справному стані пішохідних шляхів (Рис. 26, Рис. 27) у тому числі спеціальних тактильних елементів (Рис. 28). Необхідно регулярно виконувати відновлювальні роботи на ділянках або заміняти елементи, що вийшли з ладу. Необхідно заміняти покриття з тротуарних плит у першу чергу на ділянках пішохідних шляхів (пішохідних доріжок, пішохідних зон тротуарів тощо) на прилеглій території громадських будівель і споруд та прибудинковій території житлових будинків (Рис. 10).
Аварійні дерева мають бути видалені з меж тротуарів (Рис. 29).
Рис. 26. Пошкодження покриття тротуарів внаслідок прокладання комунікацій.
Рис. 27. Руйнування елементів покриття і ґанку.
Рис. 28. Неякісне закріплення гумових тактильних елементів.
Рис. 29. Наявність аварійного дерева на шляху руху пішоходів. Стоянка автомобілів на тротуарі.