1. Загальні положення
Положеннями нормативних документів у галузі будівництва громадських об’єктів (будинків, споруд, вулиць, зон відпочинку тощо) передбачено принцип забезпечення функціонального і комфортного середовища. Безперечно, обидва ці поняття по важливості виступають на одному рівні. Проєктувальник повинен одночасно вирішувати ці дві задачі. Але ці задачі тісно пов’язані поміж собою. І насправді повністю функціональний об’єкт не може бути некомфортним, тоді він не повністю функціональний. А тільки комфортний, але не функціональний об’єкт нікому не потрібен.
Простір громадських об’єктів апріорі не може бути комфортним для одних і некомфортним для інших. Це закладено в основи рівноправного співіснування людей у суспільстві.
В будівельних нормах закладено більш широке розуміння поняття комфорту – інклюзивність середовища.
«Інклюзія (від англ. inclusion – включення, залучення) – процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціумі)».
Будівельні норми України
Таким чином, з’являється необхідність роз’яснення причин виникнення проблем забезпечення рівних прав і можливостей.
Безперечно, для спеціалістів у галузі будівництва (ПЦБ – промислове і цивільне будівництво), а особливо для архітекторів питань взагалі не виникає. Зазначенні поняття вивчаються у профільних закладах на базовому курсі предмета «Архітектура».
Тут треба навести пояснення про які об’єкти взагалі йдеться.
«Громадські будівлі і споруди – загальна назва будівель і приміщень, які призначені для розміщення закладів, підприємств, організацій, які надають послуги фізичним особам (населенню) або юридичним особам (громаді та державі)».
ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будинки і споруди» (п. 3.6)
Про дотримання вимог інклюзивності середовища зазначено у всіх нормативних документах. Основним з них є ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» (далі скорочено ДБН). Посилання на нього міститься і в нормах, що встановлюють правила влаштування вулиць і доріг, так і в нормах щодо будівництва будівель і споруд громадського призначення.
«При будівництві об’єктів благоустрою обов’язково необхідно передбачати створення безбар’єрного середовища для маломобільних груп населення».
ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій» (п. 4.20.1)
«При проектуванні громадських будівель та споруд слід застосовувати принципи універсального дизайну щодо приміщень і ділянок, придатних для використання усіма категоріями населення без додаткової адаптації».
ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будинки і споруди» (п. 4.6)
У той же час у суспільстві зберігається хибне розуміння, що вказані норми створені «під людей з інвалідністю». Власники закладів з таким уявленням про ситуацію кажуть: «Інваліди до нас не ходять…», і у такому випадку йдеться про значно вузьке розуміння питання.
У всіх нормативних документах введено спеціальне поняття «Маломобільні групи населення» (далі скорочено МГН), яке окреслює коло всіх людей, які потребують особливих умов перебування у середовищі.
«Маломобільні групи населення – люди, що відчувають труднощі при самостійному пересуванні, одержанні послуги, необхідної інформації або при орієнтуванні в просторі. До МГН віднесені особи з інвалідністю, люди з тимчасовим порушенням здоров’я, вагітні жінки, літні люди, люди з дитячими колясками».
ДБН В.2.2-40:2018 (п. 3.23)
У спеціалізованій літературі наводиться більш розширена класифікація маломобільних груп населення, яка спирається на загальні ознаки, що наведені в ДБН:
- діти дошкільного та молодшого шкільного віку;
- люди, які супроводжують малолітніх дітей, у тому числі на колясках;
- вагітні жінки;
- люди з нестандартними розмірами тіла (значно більшими або меншими за середні показники маси тіла чи зросту);
- люди, які протягом певного часу можуть бути неуважними (наприклад, під впливом стресу);
- люди з інвалідністю: особи з постійними та/або тимчасовими функціональними порушеннями (фізичними, сенсорними, психічними, розумовими);
- люди літнього віку.
Рис. 1. Табличка з умовним позначенням місць для осіб з дітьми, людей похилого віку і вагітних жінок
Рис. 2. Спеціалізовані таблички для осіб із втратою кінцівок.
Рис. 3. Знак ISO 7001 АС 008 «Доступність, порушення зору»
Таким чином, задача, яка стоїть перед проєктувальниками громадських закладів і споруд, – забезпечити у максимально можливому обсязі умови доступності об’єктів для МГН. Для цього застосовуються заходи з дообладнання чи переобладнання (реконструкції) як окремих елементів об’єктів (сходів, дверей, меблів), так і їх частин (вхідні групи, коридори).
Фахівці-проєктувальники повинні обов’язково виконувати всі норми чинного законодавства у сфері будівництва громадських об’єктів, і тому мають роз’яснювати власникам і керівникам про повноту вимог до таких об’єктів.
Переважна кількість порушення вимог норм на об’єктах пов’язана з частковим і формальним підходом до створення безбар’єрного середовища, з виконанням одних вимог і уникненням інших.
2. Ознаки маломобільності окремих груп населення
ДБН у самому визначенні терміну МГН дає перелік складнощів, з яким може стикнутися людина у середовищі за певних обставин:
- фізичні складнощі пересування;
- складнощі отримання послуг;
- складнощі отримання необхідної інформації;
- складнощі орієнтування у просторі.
Систематизація складнощів, з якими стикаються МГН різних категорій, можна звести у єдину таблицю.
| Категорії МГН | Типи складнощів | |||
|---|---|---|---|---|
| Фізичного пересування | Отримання послуг | Отримання інформації | Орієнтування у просторі | |
| Діти дошкільного і молодшого шкільного віку | + | + | + | + |
| Особи, які супроводжують малолітніх дітей у тому числі на колясках | + | + | ||
| Вагітні жінки | + | + | ||
| Особи з нестандартними розмірами тіла | + | + | + | |
| Особи, які протягом певного часу можуть бути неуважними | + | + | + | + |
| Особи з інвалідністю, у тому числі: | ||||
| – з фізичними порушеннями | + | + | + | |
| – з сенсорними порушеннями (вади зору) | + | + | + | + |
| – з сенсорними порушеннями (вади слуху) | + | + | + | |
| – з психічними порушеннями | + | + | + | + |
| Літні люди | + | + | + | + |
Тож необхідно дати роз’яснення та характеристику названих складнощів для кожної категорії МГН.
3. Фізичні складнощі пересування
Складність самостійного пересування характеризується неможливістю з певних причин у повній мірі пересуватися, виконувати ті чи інші рухи.
Рис. 4. Знаки ISO 7001 AC 001 «Повна доступність або туалети – доступні» і AC 004 «Доступність, обмежена можливість ходити»
Діти дошкільного і молодшого шкільного віку на шляхах руху фізично не можуть у повній мірі або взагалі долати певні гірки, сходи, бордюри, відчиняти двері і хвіртки. Звісно, це взагалі стосується дітей певного віку.
Особи, які супроводжують малолітніх дітей у тому числі на колясках, стикаються з тим, що дитина або фізично самостійно не може долати певні перешкоди, або перебуває у колясці. Сходи для особи з коляскою часто бувають непереборною перешкодою. Пороги і локальні перешкоди на шляхах можуть створювати небезпеку. Недосконалі конструкції дверей можуть значно заважати на проходах.
Умови середовища навколо вагітних жінок потребують уникнення перевищення фізичних навантажень (на сходах і похилих переходах, у разі відчинення дверей тощо). «Життєвий простір» навколо жінки має бути розширений.
Особи з нестандартними розмірами тіла можуть відчувати загальні труднощі пересування та користування певними засобами. Надмірна вага для таких осіб взагалі значно ускладнює рухи і потребує більших габаритів вільного простору на шляхах, проходах, дверних отворах. Більших габаритів простору потребують особи із великим зростом. Невеликим на зріст особам цієї категорії МГН, наприклад, можливо не достатньо зручно буде користуватися стандартними поручнями висотою від 0,9 м.
Для осіб, які протягом певного часу можуть бути неуважними, критично важливим є відсутність непередбачених, локальних перешкод задля уникнення травмування (порогів, бордюрів, лотків).
Особи з інвалідністю із фізичними порушеннями (вади опорно-рухового апарату, або у стані обмеження фізичних навантажень) можуть стикатися із проблемами пересування похилою місцевістю, сходами і пандусами. Часто внаслідок певних обмежень таким особам протипоказані фізичні навантаження, окрім іншого, наприклад, відчинення важких дверей. Застосування крісел колісних вимагає забезпечення певних вимог до покриття шляхів, габаритів зон руху і маневрування. «Життєвий простір» навколо людини з милицями має бути збільшений. Певні категорії таких МГН можуть відчувати складність користування дверима, хвіртками, турнікетами.
Особи з інвалідністю із сенсорними порушеннями (вади зору) можуть стикатися із непередбаченими перешкодами на шляхах руху: змінами кута ухилу, сходами, локальними порогами і лотками. Це може призвести до травмування людей. Незрозумілість конструкції дверей може створити для них суттєву перешкоду. Незрозумілість елементів обладнання механічних пристроїв (наприклад, ліфтів) унеможливить коректне і безпечне їх використання.
Умови середовища осіб з інвалідністю із психічними і розумовими порушеннями вимагають застосування максимально простих і зрозумілих конструктивних рішень щодо обладнання шляхів руху і інтер’єрів приміщень. Для певних осіб цієї категорії МГН небезпечним є рух шляхами, де застосовано покриття або матеріали опорядження стін зі значними показниками відбиття світла і відблиску. Також застосування надмірно складних або яскраво виражених візерунків можуть спричиняти візуальну плутанину, дезорієнтацію або вводити в оману.
Для літніх людей характерними у тій чи іншій мірі є всі названі вище складнощі. Рівень стану фізичного та психічного здоров’я для кожної людини індивідуальний. Певні порушення здоров’я та певні психічні стани, які властиві особам похилого віку, не дозволяють їм повністю самостійно долати фізичні перешкоди на шляхах руху.
| Характеристика елементів | Типи локацій | ||
|---|---|---|---|
| Пішохідні шляхи | Вхідні групи будівель і споруд | Всередині будівель і споруд | |
| Властивості покриття, які унеможливлюють пересування | |||
| Матеріали і якість покриття шляхів | Насипні матеріали, крупноструктурні елементи | Матеріал покриття ґанку небезпечний у разі намокання | Матеріал покриття підлоги небезпечний у разі намокання |
| Малюнок (орнамент), кольорова гама, відблиск | Неможливість руху внаслідок появи візуальних галюцинацій | Неможливість руху внаслідок появи візуальних галюцинацій | Неможливість руху внаслідок появи візуальних галюцинацій |
| Геометричні параметри шляхів руху, які унеможливлюють пересування | |||
| Значні ухили шляхів пересування | Відсутність можливості здолання | Відсутність доступу до вхідної групи | Відсутність можливості здолання коридорів чи переходів |
| Габарити шляхів руху | Завузькі доріжки не дозволяють одночасний рух у зустрічних напрямках або маневрувати | Замалі розміри ґанків не дозволяють маневрувати | Завузькі коридори чи переходи не дозволяють одночасний рух у зустрічних напрямках або маневрувати |
| Конструктивні елементи, які унеможливлюють пересування | |||
| Пороги, уступи, бордюри, лотки | Відсутність можливості здолання уступів і порогів, лотків | Відсутність можливості здолання порогів вхідних дверей | Відсутність можливості здолання порогів дверей |
| Сходи | Загальна відсутність можливості користування | Загальна відсутність можливості користування | Загальна відсутність можливості користування |
| Двері, хвіртки, турнікети | Завузькі проходи перешкоджають руху | Завузькі отвори вхідних дверей перешкоджають руху | Завузькі отвори дверей, завузькі проходи перешкоджають руху |
| Геометричні параметри шляхів руху, які потребують значних фізичних зусиль | |||
| Властивості і якість покриття шляхів | Насипні матеріали, крупноструктурні елементи тротуарів важко здолати | Крупноструктурні елементи прибудинкової території важко здолати | |
| Ухил шляхів пересування | Важкість здолання | Важкість підходу до об’єкта | Важкість руху коридорами чи переходами |
| Конструктивні елементи, якими фізично важко користуватися | |||
| Сходи | Важкість здолання | Важкість здолання на ґанках | Важкість здолання |
| Двері, хвіртки, турнікети | Важкість відчинення | Важкість відчинення | Важкість відчинення |
| Складність, неможливість або небезпечність користування альтернативними варіантами | |||
| Відсутність альтернативних шляхів руху | Ускладнення або неможливість доступу у певні локації | Ускладнення або неможливість доступу у будівлі, заклади | Відсутність ліфтів, ескалаторів, траволаторів |
| Відсутність простих схем руху | Ускладнення або неможливість доступу у певні локації | Ускладнення або неможливість доступу у будівлі, заклади | Ускладнення або неможливість доступу у певні локації, приміщення |
| Проблеми застосування автоматичних пристроїв | Ускладнення або неможливість доступу у певні локації | Неможливість безпечного користування автоматичними дверима | Неможливість безпечного користування автоматичними дверима |
| Проблеми застосування механічних підйомників | Ускладнення або неможливість доступу у певні локації | Неможливість користування механічними підйомниками | Неможливість користування, ненормативні габаритні параметри |
4. Складнощі отримання послуг
Складність отримання послуг характеризується неможливістю з певних причин у повній мірі користуватися послугами, що надаються різними громадськими закладами, транспортними комунікаціями.
Діти дошкільного і молодшого шкільного віку з одного боку не можуть самостійно отримувати переважну кількість послуг, що можуть надаватися у громадських закладах. А з іншого боку – елементи обладнання можуть не підходити з огляду на антропометричні параметри дітей (санітарно-гігієнічні кімнати, елементи приміщень спортивних закладів тощо). Немовля потребує певних умов для сповивання чи годування. На дитячих майданчиках діти після активних ігор потребують відпочинку, наприклад, на лавочках.
Рис. 5. Розпізнавальний знак «Діти» на транспортних засобах для перевезення організованої групи дітей
Особи, які супроводжують малолітніх дітей у тому числі на колясках, стикаються з тим, що наявність дитини, а також можливо коляски, заважає самостійно вирішити свої питання та отримати ті чи інші послуги. У таких випадках виникають питання, де і як розмістити коляску, з ким залишити дитину тощо. Також для мам під час відвідування закладів може виникати проблема годування немовля. Зовсім малим дітям періодично треба міняти підгузки і робити сповивання. Потреба у місцях відпочинку у закладах, парках і дитячих майданчиках присутня, мабуть, також не тільки для дітей.
Рис. 6. Знаки ISO 7001 AC 013 «Пріоритетний доступ для людей з маленькими дітьми» і AC 020 «Пріоритетні місця для людей з маленькими дітьми»
Рис. 7. Табличка «Місця для людей з дітьми»
На певному етапі вагітні жінки потребують особливих умов середовища. Фізична складність руху потребує наявність відповідного обладнання (наприклад, наявність поручнів у туалетних кімнатах), облаштувань місць відпочинку.
Рис. 8. Знаки ISO 7001 AC 014 «Пріоритетний доступ для майбутніх мам» і AC 021 «Пріоритетні місця для майбутніх мам»
Особи з нестандартними розмірами тіла можуть відчувати загальні труднощі користування певними засобами стандартних санітарно-гігієнічних кімнат, а також потребувати застосовування додаткового обладнання чи спеціальних меблів.
Труднощі пересування осіб з надмірною вагою потребують наявність місць відпочинку з лавочками або стільцями.
Рис. 9. Знаки ISO 7001 АС 016 «Пріоритетні засоби для людей із зайвою вагою» і АС 022 «Пріоритетні місця для людей із зайвою вагою»
Для осіб із невеликим ростом буде складно користуватися певним обладнанням, якщо воно буде розташовано занадто високо: переговорні пристрої, вимикачі світла, банкомати і платіжні термінали, умивальники і унітази. Також незручними для них можуть бути стандартні (зависокі) меблі у зонах надання послуг чи інформації, певне стандартне обладнання санітарно-гігієнічних кімнат.
Для осіб, які протягом певного часу можуть бути неуважними, критично важливим є відсутність непередбачених раптових вмикань / вимикань обладнання. Автоматичні пристрої не повинні здійснювати різкі рухи (наприклад, автоматичні двері). Особи у такому психічному стані у разі очікування в чергах в установах і на вокзалах можуть вчасно не сприйняти інформацію, що надається. У випадках користування обладнанням особи цієї категорії МГН можуть робити помилки.
Особи з інвалідністю із фізичними порушеннями можуть відчувати загальні труднощі користування певними засобами, а також потребувати застосовування додаткового обладнання чи спеціальних меблів. У закладах надання певних послуг особи цієї категорії МГН можуть стикнутися з непристосованими меблями (рецепція, прилавки і каси магазинів, каси банків, столи ЦНАП, стоматологічні кабінети тощо). Відповідні категорії не можуть повною мірою користуватися стандартним обладнанням санітарно-гігієнічних приміщень. Таким особам у роздягальнях не буде вистачати стандартної кількості індивідуальних шаф, кабін і лав. Недосконалі об’ємно-планувальні рішення закладів можуть не створювати умов комфортного одночасного перебування осіб цієї категорії МГН з іншими людьми. Це стосується, наприклад, видовищних і спортивних закладів. Таким особам притаманна швидка втомленість, і вони будуть частіше відчувати потребу у місцях відпочинку.
Рис. 10. Знаки ISO 7001 АС 011 «Пріоритетний доступ для травмованих»,
АС 012 «Пріоритетний доступ для людей із внутрішніми захворюваннями» і АС 018 «Пріоритетні місця для травмованих»
Рис. 11. Знак ISO 7001 АС 023 «Універсальне місце для переодягання»
Особи з інвалідністю із порушеннями зору залежно від рівня зору зазвичай не можуть повною мірою сприймати текстову інформацію на паперових чи електронних носіях. Вони самостійно не можуть відвідувати заклади торгівлі. І тут, у певних випадках, ці особи мають залучати довірених осіб чи користуватися допомогою працівників закладів.
Також суттєвим для них може бути відсутність звукових інформаторів про небезпеку. Дизайн елементів керування обладнанням чи санітарно-гігієнічними приладами не завжди є простим і зрозумілим. Для певних осіб цієї категорії МГН небезпечним є перебування в інтер’єрах, де застосовано матеріали зі значними показниками відбиття світла і відблиску.
Також і особи з вадами зору у разі втоми можуть відчувати потребу у місцях відпочинку.
Рис. 12. Знаки ISO 7001 AC 006 «Доступність, особистий помічник доступний» і AC 009 «Доступність, собака-помічник»
Особи з інвалідністю з вадами слуху стикаються з неможливістю отримати певні види послуг виключно з голосовим способом обміну інформації (розмови). У таких випадках такі люди будуть потребувати сурдоперекладу. У закладах театрів і концертних залів таким особам з недостатніми рівнями сприйняття гучності звуків необхідно більш близьке розташування до гучномовців.
Рис. 13. Знаки ISO 7001 AC 007 «Доступність, поганий слух» і AC 015 «Доступність, петля для людей з вадами слуху»
Рис. 14. Приклади знаків для людей з порушенням слуху (позначення місця розташування телефону і переклад мовою жестів)
Проблеми забезпечення доступності для осіб з інвалідністю із психічними і розумовими порушеннями щодо отримання послуг пов’язані переважно із комунікативними здібностями сторін і не пов’язані із будівельними нормами. Але певне обладнання може виявитися занадто складним для застосування (санітарно-гігієнічні приміщення, ліфти). Проблеми також можуть виникнути у разі надзвичайних ситуацій і застосування незрозумілих чи складних до сприйняття засобів оповіщення.
Для певних осіб цієї категорії МГН небезпечним є перебування в інтер’єрах, де застосовано матеріали із значними показниками відбиття світла і відблиску. Також застосування надмірно складних або яскраво виражених візерунків можуть спричиняти візуальну плутанину, дезорієнтацію або вводити в оману. Потребу у місцях відпочинку відчувають і особи МГН цих категорій.
Для літніх людей характерними тою чи іншою мірою є всі названі вище складнощі. Залежно від рівня стану фізичного та психічного здоров’я літня людина може стикнутися зі складнощами отримання послуг у закладах державної влади, охорони здоров’я, юридичної допомоги, закладах торгівлі тощо.
Рис. 15. Знаки ISO 7001 АС 010 «Пріоритетний доступ для людей похилого віку» і АС 017 «Пріоритетні місця для людей похилого віку»
5. Складнощі отримання інформації
Складність отримання інформації характеризується неможливістю з певних причин повною мірою отримувати і обробляти візуальну чи звукову інформацію.
Рис. 16. Знак ISO 7001 PF 001 «Інформація»
Рівень розвитку дітей дошкільного та молодшого шкільного віку може не дозволяти повною мірою сприйняти та зрозуміти корисну і важливу інформацію, навіть якщо вона подається у цілком доступному вигляді. Діти можуть не вміти читати і рахувати. Це, наприклад, може стосуватися текстових вказівників, застосування певних піктограм, складних позначень. Малий ріст дитини може не дозволити побачити високо розташовану інформаційну табличку.
Для категорії осіб МГН з нестандартними розмірами тіла можуть виникати проблеми високого розташування елементів благоустрою чи інтер’єрів. Це стосується людей із невеликим ростом. Так, у певних випадках може стати неможливим сприйняття високо розташованих інформаційних табличок чи стендів. Зависокі меблі рецепцій у закладах також будуть перешкодою в отриманні інформації.
Для осіб, які протягом певного часу можуть бути неуважними, можуть виникнути ситуації зі складністю пошуку інформації щодо розташування локацій чи складу послуг, що можуть бути надані у закладі.
Особи з інвалідністю із фізичними порушеннями можуть у певних випадках, наприклад, низького розташування (пересування на візках), не бачити написи високо розташованих інформаційних табличок чи стендів. Зависокі меблі рецепцій у закладах також будуть перешкодою в отриманні інформації.
Особи з інвалідністю із порушеннями зору залежно від рівня зору можуть повною мірою не сприймати візуальну інформацію. Їм може бути недоступною у звичайному вигляді інформація про заклади, локації, склад послуг, що надаються в установах. Також відсутність спеціально організованої інфраструктури вулиць може створювати небезпечні ситуації. Так, на вулицях для цих осіб на пішохідних переходах існує небезпека внаслідок відсутності самостійної оцінки дорожньої ситуації.
Особи з інвалідністю з вадами слуху стикаються з неможливістю почути інформацію, яка подається у закладах на мультимедійних екранах. Звукові прилади сповіщення про небезпеку не виконають свою функцію для осіб цієї категорії у місцях перебування.
Проблеми забезпечення доступності для осіб з інвалідністю із психічними і розумовими порушеннями щодо отримання інформації пов’язані переважно із комунікативними здібностями осіб і не пов’язані із будівельними нормами. Але проблеми, звичайно, можуть виникнути у разі надзвичайних ситуацій і застосування незрозумілих чи складних до сприйняття засобів інформування про небезпеку чи позначення шляхів евакуації.
Рис. 17. Знаки ISO 7001 ВР 016 «Зачекайте», ВР 001 «Тише, будь ласка, або тиша» і ВР 014 «Не посміхайся»
Для літніх людей характерними тою чи іншою мірою є всі названі вище складнощі отримання інформації. Залежно від рівня стану фізичного та психічного здоров’я літня людина може стикнутися зі цими складнощами у закладах державної влади, охорони здоров’я, юридичної допомоги тощо.
6. Складнощі орієнтування у просторі
Складність орієнтування у просторі характеризується неможливістю з певних причин повною мірою усвідомлювати своє позиціонування у локаціях, обмірковувати шляхи пересування.
Знову ж рівень розвитку дітей дошкільного та молодшого шкільного віку може не дозволяти вільно орієнтуватися у просторі приміщень закладів і користуватися певними вказівниками. Планувальні рішення територій і приміщень можуть виявитися занадто складними і створювати паніку і страх.
Особливої уваги до особливостей дітей потребують заходи з організації дорожнього руху.
Рис. 18. Попереджувальний дорожній знак 1.33 «Діти»
Рис. 19. Дорожні знаки із зображенням дітей з інвалідністю, встановлені за ініціативи UNICEF Україна
Для осіб, які протягом певного часу можуть бути неуважними, можуть виникнути ситуації зі складністю орієнтації у локаціях. Певні планувальні рішення у закладах чи на територіях можуть виявитися занадто складними і створювати паніку і страх. Відсутність інформаційних табличок, вказівників напряму руху, схем планування або їх неправильне виготовлення чи розміщення може суттєво ускладнити умови перебування на територіях і у закладах.
Рис. 20. Імпровізований попереджувальний знак про людей з телефонами
Особи з інвалідністю із порушеннями зору залежно від рівня зору можуть втратити орієнтацію у просторі (на територіях парків, у приміщеннях закладів). Відсутність організованих заходів щодо планування доступного середовища із застосуванням елементів контрастного тактильного і візуального відокремлення, відсутність звукових інформаторів значно ускладнять умови орієнтації для осіб цієї категорії МГН.
Рис. 21. Знак ISO 7001 AC 009 «Доступність, сліпі або слабкий зір»
Рис. 22. Дорожній знак 7.16 «Пішоходи з порушенням зору»
Особи з інвалідністю з вадами слуху стикаються з неможливістю почути інформацію щодо місць розташування локацій, надання певних послуг або напрямків евакуації, яка подається у закладах гучномовцями.
Проблеми забезпечення доступності для осіб з інвалідністю із психічними і розумовими порушеннями щодо орієнтації у просторі можуть бути пов’язані переважно з неможливістю повною мірою правильного сприйняття інформації, що надається. Занадто складна або занадто спрощена форма подачі інформації можуть не дозволити зорієнтуватися особам цієї категорії МГН. Проблеми, звичайно, можуть виникнути у разі надзвичайних ситуацій і застосування незрозумілих чи складних до сприйняття засобів інформування про небезпеку чи позначення шляхів евакуації.
Для літніх людей характерними тою чи іншою мірою є всі названі вище складнощі орієнтування на територіях та у приміщеннях закладів. Залежно від рівня стану фізичного та психічного здоров’я літня людина може стикнутися із різними такими складнощами у закладах і на території.