1. Загальні положення
Однією зі складових поняття «інклюзивність» виступає можливість вільного пересування вулицями, парками, коридорами і переходами приміщень будівель і споруд громадського призначення. Але часто, говорячи про умови вільного пересування, йдеться про фізичну досяжність якоїсь локації або приміщення. Дійсно, нормами передбачені вимоги обов’язкового забезпечення доступу у міські локації, а також будівлі і споруди громадського призначення.
Рис. 1. Приклад організації вулиці
Проте не можливо забувати про невід’ємну складову «доступного середовища» – про засоби інформування і орієнтації на території і приміщеннях об’єктів.
«Системи засобів орієнтації та інформаційної підтримки … повинні бути передбачені на всіх шляхах руху до будівель і споруд»
п. 5.1.3 ДБН В.2.2-40:2018
Застосування таких засобів інформування і орієнтації повинно не тільки створювати «зрозуміле» середовище, але і вказувати доступні та безпечні шляхи руху. У певних випадках це стосується організації заходів евакуації, що безперечно є дуже важливим.
Загалом ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» (далі скорочено ДБН) передбачено обов’язкове застосування для відповідних категорій маломобільних груп населення (далі скорочено МГН) візуальних і тактильних елементів доступності та аудіопокажчиків.
«Пішохідні шляхи, земельні ділянки, будівлі та споруди зовні та в середині в повному обсязі повинні бути облаштовані засобами безпеки, орієнтування, отримання інформації, які поділяються на тактильні елементи доступності, візуальні елементи доступності та аудіопокажчики»
п. 8.1.1 ДБН Зміна №2
У цій роботі буде розглянуті тільки питання застосування інформаційних табличок, інформаторів і покажчиків (далі скорочено ІТІП) окрім тих, що влаштовуються на поверхні тротуарів, пішохідних доріжках і підлогах. Також не буде розглядатися питання інформаторів у вигляді спеціального обладнання (прилади радіо та іншого звукового інформування).
ДБН у Розділі 3 дає визначення термінам, що належать до ІТІП.
«Інформаційні таблички та інформатори – візуальні елементи доступності, які зрозумілі та доступні для усіх категорій МГН, виконані збільшеним шрифтом та у контрастному співвідношенні кольорів шрифтів відносно до фону табличок, можуть бути об’єднані з тактильним інформаційним покажчиком»
п. 3.58 ДБН
«Універсальні ІТІП (інформаційні таблички, інформатори, покажчики) – інформаційні таблички, інформатори та покажчики, що містять інформацію, викладену в доступному візуальному і тактильному вигляді, зокрема шрифтом Брайля»
п. 3.68 ДБН
Таким чином, можна виділити наступні групи ІТІП:
- тактильні інформаційні таблички та інформатори;
- загальні інформатори і адресні таблички;
- вказівники напряму руху;
- дорожні інформаційно-вказівні знаки.
В кожній групі ІТІП також залежно від способів застосування елементів є певне умовне поділення на підгрупи.
В цій роботі буде максимально розглянуто різні види ІТІП, які у тій чи іншій мірі стосуються питання забезпечення інклюзивності середовища для МГН.
Також окремо буде розглянуто питання нормованих параметрів ІТІП:
- геометричних параметрів розташування,
- форми і розмірів;
- розмірів символів і тексту;
- способів виконання символів і тексту,
- вимоги щодо застосування кольорів та освітлення;
- номенклатури типових піктограм;
- типів шрифтів.
Також будуть розглянуті вимоги щодо виготовлення, застосування певних матеріалів і технологій, а також монтажу ІТІП.
Неповний перелік нормативних документів, які регулюють застосування різних типів ІТІП та їх елементів, складається з:
- ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» (Зі зміною №2);
- ДСТУ Б ISO 21542:2013 «Будинки і споруди. Доступність і зручність використання побудованого життєвого середовища» (далі скорочено ДСТУ);
- ДСТУ ISO 17049:2017 (ISO 17049:2013, IDT) «Доступне проектування. Застосування шрифту Брайля на інформаційних вказівниках, обладнанні та приладах»;
- ДСТУ ISO 7001:2006 «Графічні символи громадського призначення» (ISO 7001:1990, IDT);
- ДСТУ ISO 7010:2009 «Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Знаки безпеки, використовувані на робочих місцях і в місцях громадської призначеності» (ISO 7010:2003, IDT);
- ДСТУ ISO 3864-1:2005 «Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Частина 1. Принципи проектування знаків безпеки для робочих місць та місць громадського призначення» (ISO 3864-1:2002, IDT).
2. Тактильні інформаційні таблички та інформатори
Тактильні інформаційні покажчики (ТІП) застосовуються для надання текстової і графічної інформації рельєфно-тактильними символами (плоско-друкованими) та шрифтом Брайля.
До тактильних інформаційних покажчиків належать:
- загальні тактильні інформаційні таблички;
- загальні тактильні інформатори;
- локальні тактильні інформаційні таблички;
- тактильні позначки;
- мнемосхеми.
Основна відмінність тактильних інформаційних покажчиків від традиційних полягає у доступності наведеної інформації для осіб МГН з вадами зору. На таких ІТІП текстова і графічна інформація надається з дублюванням у тактильному вигляді і шрифтом Брайля.
2.1. Загальні тактильні інформаційні таблички
Призначення
Основна функція загальних тактильних інформаційних табличок – надання інформації про об’єкт.
Загальні інформаційні таблички застосовуються (Рис. 2):
- на зовнішніх локаціях – на входах до територій (громадських парків або закладів, тощо);
- на входах у будівлі і споруди;
- всередині будівель і споруд – на входах до відокремлених частин, блоків, відділень.
Рис. 2. Приклади загальних тактильних інформаційних табличок
Загальні тактильні інформаційні таблички містять наступну інформацію:
- логотип закладу чи організації (опціонально);
- загальна інформація про об’єкт;
- назва об’єкта, номер (опціонально);
- приналежність до закладу чи установи;
- часи роботи (опціонально);
- контактна інформація (опціонально);
- посилання на web-ресурс, QR-код (опціонально);
- тактильне дублювання текстової частини шрифтом Брайля.
Розташування
Зазвичай загальна інформаційна табличка повинна встановлюватися справа від входу на територію або у будівлю,
але нормами дозволяється і інше місце розташування залежно від архітектурних особливостей об’єкта.
Нормами не заборонено розташування загальних інформаційних табличок на окремому стояку.
Інформаційні таблички згідно вимог ДБН (п. 8.3.4 Зміна №2) мають бути встановлені так,
аби текст шрифтом Брайля був розташований на висоті 1,2 – 1,5 м від покриття тротуару, ґанку чи підлоги.
Вимоги до дизайну
Дизайн загальних інформаційних табличок має визначатися з одного боку архітектурними рішеннями
вхідних груп будівель, парків тощо, а з іншого – вимогами нормативних документів щодо застосування
певних кольорових рішень, призначення певних нормованих шрифтів, розмірів літер.
Тактильне сприйняття інформації загальних інформаційних табличок повинно забезпечуватися застосуванням:
- рельєфно-тактильних літер;
- дублюванням текстової інформації шрифтом Брайля.
Тактильні інформаційні таблички обов’язково повинні виконуватися із заокругленими кутами
(п. 8.3.1 ДБН Зміна №2).
2.2. Загальні тактильні інформатори
Призначення
Функція загальних тактильних інформаторів (Рис. 3) – надання інформації про наявні об’єкти, локації, приміщення чи послуги.
Рис. 3. Приклад загального інформатора
Розташування
Зазвичай загальні тактильні інформатори розміщуються біля входів на поверхи будівель і надають інформацію про послуги або об’єкти, що розташовані на поверсі.
У паркових зонах загальні тактильні інформатори можуть розміщуватися біля входів на певні локації.
Для призначення місця розташування таких ІТІП має зберігатися основний принцип доступності і можливості читання друкованої шрифтом Брайля інформації, яка обов’язково повинна бути розміщуватися поруч з основним текстом. Висота розміщення тактильних табличок повинна призначатися з розрахунку висоти розташування тексту шрифтом Брайля 1,2 – 1,5 м від підлоги чи тротуару (п. 8.3.4 ДБН Зміна №2).
Вимоги до дизайну
Дизайн загальних тактильних інформаторів має визначатися з одного боку архітектурними рішеннями приміщень чи локацій, а з іншого – вимогами нормативних документів щодо застосування певних кольорових рішень, призначення певних нормованих шрифтів, розмірів літер, стандартних піктограм.
Таблички загальних тактильних інформаторів обов’язково повинні виконуватися із заокругленими кутами (п. 8.3.1 ДБН Зміна №2).
Тактильне сприйняття інформації загальних інформаторів повинно забезпечуватися застосуванням:
- рельєфно-тактильних літер;
- дублюванням текстової інформації шрифтом Брайля.
2.3. Локальні тактильні інформаційні таблички
Призначення
Локальні тактильні інформаційні таблички застосовуються:
- біля місць обслуговування, рецепцій (назва, піктограма) (Рис. 4);
- на входах у приміщення (номер, назва, піктограма) (Рис. 5);
- біля локацій парків тощо.
Зміст локальних інформаційних табличок визначається ситуативно:
- назва об’єкта;
- номер (опціонально);
- піктограма (опціонально);
- тактильне дублювання текстової частини шрифтом Брайля.
Рис. 4. Приклади інформаційних табличок біля місць обслуговування
Рис. 5. Приклади інформаційних табличок біля дверей приміщень
Розташування
Місце розташування локальних інформаційних табличок у певних випадках окремо зазначається у ДБН.
Безумовно, у будь-якому випадку має зберігатися основний принцип доступності і можливості читання інформації,
надрукованої шрифтом Брайля.
Висота розташування тактильних табличок повинна призначатися з розрахунку висоти розташування тексту
шрифтом Брайля 1,2 – 1,5 м від підлоги чи тротуару (п. 8.3.4 ДБН Зміна №2).
Так, наприклад, місце розташування таблички рецепції має бути призначено у зоні стільниці поблизу місця,
яке пристосоване для обслуговування осіб МГН (особливо на кріслах колісних). Таке місце позначається на підлозі
інформаційною тактильною смугою, і до неї прокладається маршрут направляючими тактильними смугами.
Місце розташування інформаційних табличок біля дверей повинно перш за все відповідати логіці та безпеці
застосування (Рис. 6). Так, ДБН (п. 8.3.5 ДБН Зміна №2) хоча і вимагає розташування її «праворуч від дверей»,
але допускає і встановлення в іншому місці: «… поруч з дверима (зліва, збоку) в залежності від конструктивних
особливостей інтер’єру». У той же час ДСТУ у п. 40.4 вказує на її розташування з боку засувки («on the latch side»).
Останній варіант представляється цілком логічним з наступних міркувань:
- табличка не буде закритою відчиненими дверима;
- значно зменшується вірогідність травмування людини у разі відчинення дверей.
Відстань від таблички до дверного отвору має бути орієнтовно 300 мм (п. 8.3.5 ДБН),
а відстань від лиштви обрамлення дверної коробки має бути не менше ніж 50 мм (п. 40.4 ДСТУ).
Рис. 6. Розташування інформаційної таблички з боку відчинення дверей
Загалом застосування інформаційних табличок має бути логічним з точки зору їх доступності і можливості прочитати (Рис. 7).
Розташовувати такі таблички на полотні дверей заборонено!
Рис. 7. Приклад неправильного розташування інформаційної таблички за дверима, де її неможливо прочитати.
Вимоги до дизайну
Дизайн локальних тактильних інформаційних табличок має визначатися з одного боку архітектурними рішеннями
приміщень, локацій, парків, а з іншого – вимогами нормативних документів щодо застосування певних кольорових рішень,
призначення певних нормованих шрифтів, розмірів літер, стандартних піктограм.
Тактильне сприйняття інформації локальних інформаційних табличок повинно забезпечуватися застосуванням:
- рельєфно-тактильних літер;
- дублюванням текстової інформації шрифтом Брайля.
Тактильні інформаційні таблички повинні виконуватися із заокругленими кутами (п. 8.3.1 ДБН Зміна №2).
2.4. Тактильні позначки
Призначення
Тактильні позначки призначені для надання короткої інформації і встановлюються:
- на стіні поруч з кнопкою виклику ліфта (номер поверху) (Рис. 8);
- на стінному поручні (номер кабінету) (Рис. 9);
- на поручнях сходів (номер поверху) (Рис. 10);
- на панелі керування у ліфтах (призначення кнопок) (Рис. 13);
- поруч з кнопкою виклику чи зв’язку з персоналом (призначення пристрою) (Рис. 14).
Зміст тактильних позначок визначається ситуативно:
- назва об’єкта;
- номер (опціонально);
- піктограма (опціонально);
- тактильне дублювання текстової частини шрифтом Брайля.
Біля ліфта табличка з позначкою номера поверху (Рис. 8) розташовується на стіні поруч з кнопкою виклику ліфта.
Рис. 8. Приклад тактильної позначки біля кнопки виклику ліфта з номером поверху.
У разі застосування у приміщеннях у якості направляючих елементів настінних поручнів,
тактильна позначка номеру приміщення розташовується на верхній грані поруч з дверима (Рис. 9).
Рис. 9. Приклад застосування тактильної позначки на стінному поручні.
Тактильні позначки на поручнях сходів (Рис. 10) обов’язково мають бути розміщені так,
аби текст символи шрифту Брайля були розташовані зліва направо.
Рис. 10. Приклад розташування тактильної позначки на поручні сходів.
Часто з практики фахівці мають справу із довгими сходами (Рис. 11).
Окрім інших засобів забезпечення доступності рекомендується поблизу поручнів таких сходів
розташовувати інформаційні таблички «Тримайся за поручень» (Рис. 12).
Рис. 11. Приклад небезпечних довгих сходів.
Рис. 12. Приклад інформаційної таблички «Тримайся за поручень».
ДБН у п. 6.3.3.5 надає окремі вимоги щодо облаштування позначень кнопок на панелі керування ліфтів (Рис. 13):
«Біля кнопок у ліфті повинно бути передбачено дублювання інформації в тактильному вигляді та шрифтом Брайля.
Текстову інформацію на кнопках слід виконувати збільшеним шрифтом у контрастному співвідношенні кольорів.
Висота цифри 0,05 м…»п. 6.3.3.5 ДБН
Рис. 13. Приклади тактильного виконання кнопок панелі керування ліфта.
В окремих випадках ДБН вимагає застосування обладнання для виклику персоналу (Рис. 14).
Рис. 14. Приклад панелі з кнопкою виклику персоналу.
Так у санітарно-гігієнічних приміщеннях, обладнаних для користування МГН,
обов’язково повинні бути встановлені прилади для виклику персоналу.
Пояснення призначення приладу і способу його застосування має бути роз’яснено
на окремій інформаційній табличці (Рис. 15, Рис. 16).
Рис. 15. Приклади застосування мотузок для виклику. Інформаційні таблички виконані із порушеннями ДБН.
Рис. 16. Приклад інформаційної таблички біля пристрою виклику.
2.5. Мнемосхеми
ДБН у п. 3.26 дає наступне визначення терміну «мнемосхема»:
«Мнемосхема – засіб забезпечення навігації (орієнтування) осіб з порушеннями зору,
що є тактильним планом будівлі, об’єкта, окремих локацій об’єкта прилеглої території»п. 3.26 ДБН
У п. 8.3.7 ДБН визначено функціональне призначення мнемосхем і їх властивостей.
«Мнемосхеми – засіб забезпечення навігації (орієнтування), що являє собою візуальну
навігаційну схему прилеглої території, будівлі, окремих локації об’єкту, шляхів евакуації,
розташування пожежобезпечних зон тощо, який продубльовано у тактильному вигляді та шрифтом Брайля»п. 8.3.7 ДБН
Мнемосхеми виконуються зазвичай у плоско-друкованому вигляді. Але можливо застосування і об’ємного дизайну.
Загалом мнемосхеми можуть бути наступних видів:
- у вигляді настінної таблички;
- у вигляді планшету, розміщеному на окремому стояку;
- у вигляді планшету, який можна носити з собою.
Стаціонарні мнемосхеми повинні встановлюватися у доступному та зрозумілому місці.
Мнемосхеми для індивідуального використання можна видавати на рецепції на час перебування особи МГН
у закладі чи на його території. Такі мнемосхеми виконуються на окремому планшеті форматом не більше ніж А4.
Мнемосхеми встановлюються біля входу-виходу до будівлі, споруди чи їх певних локацій (Рис. 17).
Рис. 17. Приклад мнемосхеми на вході у медичний заклад.
Рис. 18. Приклад мнемосхеми всередині закладу.
Рис. 19. Приклад зовнішньої мнемосхеми інклюзивного дитячого майданчика.
На стіні мнемосхеми розташовуються таким чином, аби нижній край був не нижче ніж 1,1 м (Рис. 20) (п. 8.3.7 ДБН).
Рис. 20. Приклад встановлення мнемосхеми на стіні.
На окремому стояку мнемосхема розташовується горизонтально, під кутом 20-30 градусів до підлоги,
нижній край – на висоті не менше 900 мм (Рис. 21) (п. 8.3.7 ДБН).
Рис. 21. Приклад розташування мнемосхеми на окремих стійках.
Позначення елементів
На мнемосхемах товстими лініями показуються певні границі локацій (тротуари, приміщення).
Умовно різною фактурою можуть позначатися різні локації об’єкта.
На стаціонарних мнемосхемах повинно бути позначено місце їх встановлення із приміткою «Ви знаходитесь тут».
Назви локацій на мнемосхемах повинні даватися рельєфно-тактильними літерами із дублюванням шрифтом Брайля.
Умовні графічні символи і піктограми повинні бути також підписані.
Вимоги до дизайну
Дизайн мнемосхем має визначатися з одного боку загальним задумом,
а з іншого – вимогами нормативних документів щодо застосування певних кольорових рішень,
призначення певних нормованих шрифтів, розмірів літер, застосування піктограм.
Обов’язковим є дотримання всіх правил щодо виконання мнемосхем.
Порушення вимог щодо співвідношення кольорів, застосування текстової і тактильної інформації
може призвести до недоступності інформації, що надається, для певних категорій МГН (Рис. 22).
Рис. 22. Помилки дизайну мнемосхеми: неправильне застосування кольорів, гострі кути,
відсутність дублювання тексту шрифтом Брайля.
3. Загальні інформатори і адресні таблички
Призначення
Загальні інформатори і адресні таблички фактично є традиційними візуальними засобами
надання інформації у текстовому вигляді (Рис. 23).
Основна їх відмінність від тактильних інформаційних табличок та інформаторів –
відсутність дублювання текстової частини шрифтом Брайля.
Найбільш поширеним є застосування загальних інформаторів всередині будівель і споруд:
- на входах до відділень (назва, номери приміщень, зон обслуговування);
- на входах до великих за розмірами локацій (зали, павільйони).
Рис. 23. Приклад загального інформатора в стоматологічній поліклініці.
Загальні зовнішні інформатори можуть бути виконані у формі карт (Рис. 24).
На таких картах можуть схематично позначатися окремі локації, елементи дорожньої інфраструктури,
шляхи і вказівники напряму руху, орієнтовний час руху від місця їх встановлення.
Рис. 24. Приклад зовнішнього інформатора у вигляді карти.
Розташування
Застосування загальних інформаторів пов’язано з їх достатньо високим розташуванням.
Вони встановлюються у місцях, де їх буде краще видно переважній більшості людей.
Інформація на таких інформаторах зазвичай апріорі не доступна для зчитування у тактильному вигляді.
Проте нормами зазначені певні обмеження щодо висоти розміщення загальних інформаторів.
Так, якщо інформатор розміщено у зоні шляху руху, то його нижній край має бути на висоті не менше ніж 2,1 м (Рис. 25) (п. 40.4 ДСТУ).
Рис. 25. Обмеження висоти розташування нижньої кромки інформатора на шляхах руху.
Традиційним є встановлення на вулицях і на стінах будинків адресних табличок (Рис. 26).
Адресні таблички також можуть розміщуватися на окремих стояках.
«Адресні таблички повинні бути розміщенні при вході на прилеглу до об’єкта територію (за наявності).
Адресні таблички на об’єкті повинні бути розташовані по краях будівлі та перед входом до будівлі.»п. 8.4.3.2 ДБН
Рис. 26. Приклади адресних табличок.
Вимоги до дизайну
Дизайн загальних інформаторів і адресних табличок має визначатися з одного боку архітектурними рішеннями
локацій і будинків, а з іншого – вимогами нормативних документів щодо застосування певних кольорових рішень,
призначення певних нормованих шрифтів, розмірів літер, стандартних піктограм.
4. Вказівники напряму руху
4.1. Типи вказівників
Сама назва цих покажчиків означає їх функціональне призначення – вказання напрямку руху у бік об’єкта чи об’єктів.
Вказівники напряму руху на локаціях застосовуються:
- у вигляді загальних інформаторів;
- у вигляді тактильних інформаційних табличок.
Застосування тактильних вказівників напряму руху як одного з ІТІП в громадських місцях є обов’язковим.
Вказівники напряму у першу чергу повинні бути розміщені в доступних місцях.
«Знаки спрямування повинні чітко направляти людей на об’єкти. Вони повинні бути розташовані в місці,
де приймаються рішення щодо напряму і логічної послідовності орієнтації від відправної точки для різних пунктів призначення.
Вони повинні бути продубльовані не надто часто, але кожного разу, коли є можливість внесення зміни в напрямок руху.»п. 40.3.2 ДСТУ
4.2. Вказівники у вигляді загальних інформаторів
Вказівники у вигляді загальних інформаторів (Рис. 27) зазвичай встановлюються на локаціях, які мають великі розміри:
парки, платформи вокзалів, великі зали вокзалів, виставкових центрів.
Рис. 27. Приклад вказівника напрямку руху у вигляді загального інформатора.
Вказівники напрямків руху у вигляді загальних інформаторів встановлюються достатньо високо,
тобто у місцях, де їх буде краще видно переважній більшості людей.
Але на шляхах руху нижній край таких вказівників має бути на висоті не менше ніж 2,1 м (Рис. 25) (п. 40.4 ДСТУ).
4.3. Вказівники у вигляді тактильних інформаційних табличок
Вказівники у вигляді тактильних інформаційних табличок (Рис. 28) встановлюються як на зовнішніх,
так і внутрішніх локаціях, і виконуються згідно вимог до тактильних інформаційних табличок.
Рис. 28. Приклади тактильних вказівників напрямку руху.
Вказівники у вигляді тактильних інформаційних табличок розташовуються таким чином,
аби дублювання текстової частини, яка виконана шрифтом Брайля, була розташована
на висоті 1,2-1,5 м від підлоги чи тротуару (п. 8.3.4 ДБН Зміна №2).
Важливо вказати, що у текстовій частині, яка виконана шрифтом Брайля,
обов’язково має бути безпосередньо текстом роз’яснено напрямок руху, наприклад,
«Напрям руху праворуч», «Напрям руху прямо» (Додаток Ж.2 ДБН Зміна №2).
«За потреби дублювання візуальної інформації шрифтом Брайля графічну інформацію слід виконати в описовому вигляді.
Тобто якщо на вказівнику розташовано фігурну стрілку, то опис шрифтом Брайля має бути у форматі
“напрям руху праворуч, ліворуч, прямо” тощо.»Додаток Ж.2 ДБН Зміна №2
4.4. Вимоги до дизайну вказівників
Дизайн вказівників напрямку має визначатися з одного боку архітектурними рішеннями локацій,
а з іншого – вимогами нормативних документів щодо застосування певних кольорових рішень,
призначення певних нормованих шрифтів, розмірів літер, стандартних піктограм.
5. Загальні вимоги до ІТІП
5.1. Геометричні параметри
Геометричні розміри ІТІП мають визначатися виходячи з їх функціонального призначення і змісту інформації,
яка на них розміщена.
На розмір інформаційних табличок впливає загальне дизайнерське рішення, розмір шрифту тексту, розмір піктограм.
Тактильні інформаційні таблички обов’язково повинні виконуватися із заокругленими кутами (п. 8.3.1 ДБН Зміна №2).
Це пов’язано з можливим травмуванням людини, яка буде читати інформацію у тактильному вигляді.
5.2. Застосування кольорів
Вимоги щодо застосування кольорових дизайнерських рішень ІТІП загалом наведені у Додатках В і Ж.3 ДБН.
«Співвідношення кольорів шрифтів відносно фону табличок має бути контрастним.
Відповідні співвідношення кольорів можуть бути: двосторонні, тобто будь-який колір може використовуватися
як колір фону чи шрифту.»п. 8.1 Додатку В ДБН
Також у Додатку Ж.3 ДБН (Зміна №2) наведено приклади комбінацій, які є суміжними і рекомендовані до застосування (Рис. 29).
Рис. 29. Приклади суміжних комбінацій кольорів.
У Додатку Ж.3 ДБН (Зміна №2) наведено комбінації кольорів, яких треба уникати
внаслідок низької контрастності або які можуть не розрізнятися певними категоріями людей (Рис. 30).
Рис. 30. Приклади комбінацій кольорів, яких треба уникати.
ДБН також висуває вимоги щодо заборони відбиття світла і відблиску елементів фону, літер і піктограм табличок.
«Фон ІТІП, на якому наносяться шрифти чи графічні символи, повинен бути матовим, не допускається відбиття та відблиски.
ІТІП слід освітлювати з усіх боків.»п. 8.4.3.2 ДБН
5.3. Вимоги до шрифтів тексту
Загалом вимоги до застосування шрифтів тексту ІТІП наведені у Додатку В ДБН.
«Шрифти для покажчиків повинні бути легкими для розпізнавання та читання. …
Рекомендується використовувати шрифти без зарубок та декоративних елементів. …
Шрифт не може бути виконаним курсивом. Рекомендується використовувати такі шрифтові гарнітури:
Helvetica, Standard, Univers, FF DIN, NewJohnston, GillSans, Frutiger, ArialCyrBold…»п. 8.2 Додаток В ДБН
Цифри тексту мають бути виключно арабськими.
5.4. Вимоги до розміру літер і параметрів тексту
Вимоги до розміру літер тексту ІТІП наведені у Додатку В ДБН.
«Співвідношення ширини і висоти літер, цифр і символів повинно бути в межах 3:5 і 1:1. …
Літери та символи не мають відображати тінь, символи повинні мати рівномірну товщину та висоту…»п. 8.2 Додаток В ДБН
Параметри тексту мають призначатися з наступних вимог (Рис. 31):
- Висота літер [ b ] призначається згідно таблиці В.1 Додатку В ДБН залежно від відстані, з якої передбачається візуальне сприйняття інформації;
- Рекомендований розмір шрифту збільшується на 25% у разі використання контрастного співвідношення кольорів у поєднанні темний фон – світлий шрифт;
- Літери та символи не повинні торкатися одне одного;
- Міжбуквенні інтервали [ а ] мають бути однаковими;
- Пробіли між словами мають бути однаковими;
- Інтервали між рядками [ с ] мають бути однаковими;
- Текст має бути вирівненим по лівому краю;
- Написи починаються з великої літери, решта літер – маленькі.
Рис. 31. Нормовані параметри тексту ІТІП.
Таблиця В.1 Додатку В ДБН. Призначення мінімального розміру літер
| Відстань до напису | Мін. розмір літер, см |
| 30 м | 52,0 – 104,0 |
| 25 м | 44,0 – 87,0 |
| 20 м | 35,0 – 70,0 |
| 15 м | 26,0 – 52,0 |
| 10 м | 17,0 – 35,0 |
| 5 м | 9,0 – 18,0 |
| 2 м | 3,5 – 7,0 |
| 1 м | 1,8 – 3,5 |
| 30 см | 0,5 – 1,0 |
| 25 см | 0,4 – 0,9 |
Але для тактильних інформаційних табличок існують додаткові вимоги щодо профілю рельєфно-тактильних літер (Рис. 32):
«… Мінімальна висота рельєфу повинна бути 0,8 мм; висота від 1 мм до 1,5 мм пріоритетна.
Профіль рельєфу повинен бути у вигляді округлої перевернутої догори букви V.»п. 40.11 ДСТУ
Рис. 32. Приклад виконання рельєфно-тактильних літер ІТІП.
5.5. Вимоги до тексту шрифтом Брайля
Виконання символів шрифтом Брайля на інформаційних табличках має відповідати
вимогам ДСТУ ISO 17049:2017 (Рис. 33, Таблиця 1).
Рис. 33. Нормативні відстані між крапками шрифту Брайля та вільна зона навколо символів слова.
Таблиця 1. Відстань між крапками шрифту Брайля та клітинками
| Параметри | Опис | Відстань, мм |
| a | Вертикальний інтервал між крапками (відстань між крапками 1 і 2) | 2,2 – 2,8 |
| b | Горизонтальний інтервал між крапками (відстань між крапками 1 і 4) | 2,0 – 2,8 |
| p | Відстань між клітинками (відстань між крапкою 1 і крапкою 1′) | 5,1 – 6,8 |
| q | Міжрядковий інтервал (інтервал між крапкою 1 і крапкою 1”) | 10,0 – 15,0 |
| X | Вільна зона навколо слів | ≥ 6 мм |
Також положеннями ДСТУ ISO 17049:2017 нормується розмір самої крапки шрифту Брайля (Рис. 34).
| Параметр | Розмір, мм |
| d | 1,0 – 1,7 |
| h | 0,3 – 0,7 |
Рис. 34. Нормовані розміри крапки шрифту Брайля.
Рис. 35. Приклади виконання літер шрифтом Брайля.
6. Вимоги до застосування піктограм на ІТІП
6.1. Загальні дані
Інформаційні таблички і покажчики повинні містити загальноприйняті і зрозумілі піктограми позначення локацій.
В Україні питання застосування таких піктограм регулюється ДСТУ ISO 7001:2006, ДСТУ ISO 7010:2009, ДСТУ ISO 3864-1:2005.
6.2. Загальноінформаційні піктограми
У якості загальноінформаційних застосовуються піктограми згідно ДСТУ ISO 7001:2006.
Загалом ці піктограми розподілені на 7 груп (Рис. 36 – Рис. 40):
- АС – доступність;
- PF – громадські заклади;
- TF – транспортні засоби;
- BP – поведінка людей (у тому числі громадська безпека);
- CF – комерційні приміщення;
- TC – туризм, культура і спадщина;
- SA – спортивні заходи.
Також однакові за дизайном піктограми можуть використовуватися для різних категорій позначень.
Рис. 36. Приклади піктограм, які позначають у тому числі доступні локації.
Рис. 37. Приклади піктограм у локаціях обслуговування.
Рис. 38. Приклади поширених піктограм у громадських місцях.
Рис. 39. Приклади піктограм позначення туалетів.
Рис. 40. Приклади піктограм, які позначають входи, виходи і напрямки руху.
Взагалі нормами передбачено застосування комбінації піктограм, наприклад, у випадках позначення напрямку руху до об’єкта.
Стандартом ДСТУ ISO 7001 також передбачено застосування косих ліній (слешів) на піктограмах, які забороняють певні дії (Рис. 41).
Рис. 41. Приклади піктограм, які позначають входи, виходи і напрямки руху.
Важливо, згідно з положеннями п. 41 ДСТУ (переклад з англійської):
«Наступні доступні графічні символи повинні використовуватися для позначення окремих компонентів об’єкта.
Наступні послуги для інвалідів повинні бути помічені як:а) ті, що стосуються людей з опорно-руховими порушеннями: паркувальні місця автомобілів (автостоянки, гаражі); підхід і вхід без сходинок до будівель, особливо там, де вони не збігаються з рівнем головного входу; доступні ліфти у випадках, коли не всі ліфти доступні, підйомні платформи та аналогічні підйомні пристрої; доступні санітарні приміщення; перегляд простору для інвалідних крісел і доступ до повітря; роздягальні; сходи чи підйомники, забезпечення доступу до басейнів.
б) ті, що стосуються людей з порушеннями зору: доступність собак-поводирів; у місцях, де є звукова і тактильна інформація.
в) ті, що стосуються людей з порушеннями слуху: телефони та засоби екстреного виклику, оснащені посиленням звуку; надання допоміжної системи прослуховування.»
п. 41 ДСТУ
6.3. Піктограми, пов’язані з безпекою
Дизайн піктограм, які використовуються у випадках інформування щодо загрози здоров’ю людей та евакуації або з метою запобігання нещасних випадків та протипожежного захисту, має відповідати вимогам ДСТУ ISO 7010:2009 (Рис. 42, Рис. 43).
Всі такі піктограми поділені на окремі категорії:
- E – знаки, що вказують на маршрут евакуації, місце розташування обладнання безпеки або об’єкта безпеки, або заходи безпеки (знаки безпечних умов);
- F – знаки пожежного обладнання;
- M – знаки обов’язкової дії;
- P – знаки заборони;
- W – попереджувальні знаки.
Такі піктограми можуть використовуватися як окремо, так і у складі інформаційних табличок.
Рис. 42. Приклади піктограм, які позначають напрямки і засоби евакуації.
Рис. 43. Приклади піктограм, які позначають засоби протипожежного захисту.
6.4. Загальні вимоги до піктограм
Вимоги щодо піктограм, які застосовуються на тактильних і загальних інформаційних табличках та інформаторах, наведені у ДСТУ.
Так, у п. 41 ДСТУ йдеться:
«Піктограми повинні бути сильного контрасту з мінімальною різницею в LRV в 60 пунктів і належним чином освітлені.»
«Розмір графічного символу залежить від відстані перегляду (D). Мінімальний розмір внутрішнього контуру рамки графічного символу (ів) може бути отриманий з формули S = 0,09 D, застосовної для перегляду на відстані від 1000 мм до 10000 мм.»
п. 41 ДСТУ
Вимоги щодо розмірів, властивостей кольорового покриття піктограм та їх можливих комбінацій наведені в ДСТУ ISO 3864-1:2005.
7. Дорожні інформаційно-вказівні знаки
На вулицях міст згідно «Правил дорожнього руху» встановлюються дорожні знаки групи 5 «Інформаційно-вказівні знаки».
Рис. 44. Дорожні знаки 5.65.1 «Назва об’єкта» і 5.59 «Покажчик напрямку».
Дорожні знаки на вулицях міст застосовуються згідно ДСТУ 9114:2021 «Безпека дорожнього руху.
Маршрутне орієнтування на автомобільних дорогах» у складі системи маршрутного орієнтування на мережі автомобільних доріг.
Такі знаки за визначенням стосуються водіїв транспортних засобів і пасажирів.
Дорожні знаки виготовляються і встановлюються згідно ДСТУ 4100:2021 «Знаки дорожні.
Загальні технічні умови. Правила застосування».
«Так, згідно п. 14.2.4 ДСТУ 4100:2021 дозволено встановлювати знаки на тротуарах із забезпеченням вимог ДБН
щодо організації пішохідних зон. Також безпосередньо має виконуватися вимога п. 8.2.14 ДБН щодо мінімальної висоти до низу знаків 2,1 м.»ДСТУ 4100:2021
Рішення щодо встановлення дорожніх знаків приймаються органами місцевого самоврядування.
Вони уповноважені управляти функціонуванням та розвитком вулиць і доріг населених пунктів, відповідають за стан вулиць і доріг,
у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів.
8. Вимоги до виготовлення і монтажу елементів ІТІП
Елементи ІТІП зазвичай виготовляються за допомогою промислового обладнання.
Ці елементи повинні проходити обов’язковий контроль згідно вимог виробничих і нормативних документів.
Так, до елементів висуваються вимоги:
- корозійної стійкості;
- стійкості до дії вологи;
- морозостійкості;
- стійкості до дії тепла і сонячного випромінювання.
«А згідно п. 4.1 ДСТУ до тактильних символів ІТІП окрім іншого висуваються наступні вимоги:
міцність; стійкість до стирання; стійкість до вологості чи води.»п. 4.1 ДСТУ
Елементи мають бути надійно закріпленими до основи з урахуванням як дії погодних факторів,
так і можливого пошкодження з боку людей, які ними користуються.
Певні елементи ІТІП повинні бути виготовлені в антивандальному виконанні.