Загальні положення
Застосування принципу інклюзивності є базовим у громадянському суспільстві, у якому забезпечення прав і свобод громадян виступає пріоритетом. Нехтування цим принципом призводить до розділення суспільства на «інвалідів» і «здорових», «дорослих» і «дітей», «літніх» і «молодих» тощо. Але життя так складається, що внаслідок певних обставин «здорові» стають «інвалідами», а «молоді» з часом старіють, дорослі забувають як були дітьми.
ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» дає таке тлумачення терміну «інклюзивність будівель і споруд» – це «Комплекс архітектурно-планувальних, інженерно-технічних, ергономічних, конструкційних і організаційних заходів для забезпечення доступності будівель і споруд, у яких кожна особа, незалежно від віку, статі, інвалідності, функціональних порушень, рівня комунікативних можливостей або обставин, може відчувати себе безпечно і комфортно без сторонньої допомоги і в міру своїх можливостей».
В будівельних нормативних документах існують певні пріоритети застосування тих чи інших вимог. Так будівельні норми, що стосуються забезпечення безпеки на об’єктах мають найвищий пріоритет: пожежної безпеки (ДБН В.1.1-7:2016), санітарної безпеки (ДСанПіН 145-2011, ДСП 173-96) тощо.
Але з моменту вводу в законодавство вимог щодо забезпечення доступності маломобільних груп населення (далі МГН), ці нові норми стали по важливості на один рівень. На початковому етапі це були ВСН 62-91*, а далі у нових редакціях – ДБН В.2.2-17:2006, ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», а також ДСТУ – Н Б В.2.2-31:2011. Це підтверджується посиланням на ДБН В.2.2-40:2018 у таких документах як ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів», ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будинки та споруди. Основні положення», ДБН В.2.2-10:2022 «Заклади охорони здоров’я. Основні положення» та інших.
Таким чином, треба усвідомлювати, що порушення вимог доступності громадських об’єктів є також порушенням вимог безпеки перебування людей на об’єкті.
Загальний перелік
У ході обстеження будівель і споруд, а також вхідних груп і територій пішохідних зон фахівцями фіксуються певні відхилення (порушення) від вимог ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» (далі скорочено ДБН).
Найбільш поширені порушення можна звести у єдиний загальний перелік:
- Порушення №1 щодо застосування елементів благоустрою території (прибудинкової зони)
- Порушення №2 щодо конструкції пандусів на входах до об’єкта
- Порушення №3 щодо конструкції зовнішніх сходів
- Порушення №4 щодо конструкцій ґанку
- Порушення №5 щодо складності або неможливості застосування механічних підйомників
- Порушення №6 щодо відсутності навісу на вході
- Порушення №7 щодо конструкцій тамбура
- Порушення №8 щодо влаштування елементів внутрішнього простору
- Порушення №9 щодо застосування інформаційних табличок
- Порушення №10 щодо обладнання санітарно-гігієнічних приміщень
Всі ці порушення далі будуть класифіковані і детально розглянуті.
Класифікація порушень
Для елементів благоустрою території (прибудинкової зони) найбільш поширеними виступають порушення щодо:
- якості покриття тротуарів;
- наявності штучних перешкод на пішохідних шляхах;
- елементів відводу води атмосферних опадів;
- елементів місць паркування автомобілів біля прилеглої території.
Для вхідних груп найбільш поширеними виступають порушення щодо конструкцій:
- пандусів (замала ширина, властивості покриття настилу, ненормативний ухил і довжина, ненормативні поручні);
- сходів (слизька фактура покриття, різна висота сходинок у марші, відсутність поручнів);
- ґанку (замалі розміри з розрахунку руху особи на кріслі колісному, слизька фактура покриття);
- підйомних пристроїв (замала надійність, незручність використання, необхідність постійного обслуговування кваліфікованими фахівцями);
- навісу (відсутність важливого елементу вхідної групи);
- тамбура (замалі розміри приміщення з розрахунку руху особи на кріслі колісному, відсутність елементів контрастного маркування дверей).
Для зони обслуговування відвідувачів закладів найбільш поширеними виступають порушення щодо:
- застосування певних меблів на ділянках обслуговування, не пристосованих для МГН;
- застосування інформаційних табличок (завелика висота та незручне місце розташування, замалий шрифт, неконтрастне співвідношення кольорів).
Для санітарно-гігієнічних приміщень найбільш поширеними виступають порушення щодо:
- недостатнього розміру приміщень (з розрахунку руху осіб МГН на кріслах колісних);
- поручнів (відсутність елементів, недосконале конструктивне виконання);
- конструкції дверей (замала ширина);
- застосування певного обладнання і аксесуарів (відсутність гачків та тримачів для милиць, одягу та іншого приладдя, застосування занадто шумних пристроїв сушарок).
Порушення №1 щодо застосування елементів благоустрою території (прибудинкової зони)
У ході обстеження фіксуються порушення вимог ДБН щодо якості покриття тротуарів: пошкодження цілісності у вигляді вибоїн, ям, здуття на поверхні. В окремих випадках присутній поперечний ухил пішохідних шляхів, що перевищує нормативний.
«Для покриття пішохідних доріжок, тротуарів і пандусів не допускається застосування насипних або крупноструктурних матеріалів, що перешкоджають пересуванню на кріслах колісних або з милицями. Покриття повинно бути рівним, а товщина швів між елементами покриття не більше ніж 0,015 м» (п. 5.1.7 ДБН).
«… Поперечний ухил шляху руху слід приймати в межах 1-2%» (п. 5.1.5 ДБН).
Рис. 1. Пошкодження покриття тротуарів парку. Наявність наднормативного поперечного ухилу.
На пішохідних шляхах фіксується наявність штучних перешкод у вигляді стовпчиків, лотків для відводу води, які не закриті решітками (Рис. 2).
«На пішохідних шляхах руху встановлювання будь-яких перешкод (колон, різноманітних опор, інформаційних стояків, дорожніх огорож, стовпчиків, півкуль тощо) не допускається» (п. 5.1.10 ДБН).
«Водостоки на тротуарах повинні бути закриті решіткою з чарунками не більше 0,015 м в одному з напрямків» (п. 5.1.8 ДБН).
Рис. 2. Розташування водостічної труби біля вхідної групи. Наявність незакритого жолоба перед пандусом.
Перешкоди на шляхах руху
В окремих випадках перешкоди на шляхах руху у вигляді стовпчиків встановлюються внаслідок неправильної організації прибудинкової території і можливістю під’їзду автомобілів безпосередньо до елементів вхідної групи (Рис. 3, 4).
«На відкритих індивідуальних автостоянках біля закладів обслуговування слід виділяти не менше ніж 10 % місць (але не менше одного місця) для транспорту осіб з інвалідністю. Ці місця повинні позначатися дорожніми знаками та горизонтальною розміткою відповідно до Правил дорожнього руху з піктограмами міжнародного символу доступності.
Місця для паркування особистого автотранспорту осіб з інвалідністю або транспорту, який перевозить осіб з інвалідністю, рекомендується розміщувати поблизу входу до будівель і споруд, але не далі ніж 50 м. Ширина зони для паркування автомобіля особи з інвалідністю повинна бути не менше ніж 3,5 м.
Майданчики зупинки для посадки або висадки з транспорту осіб з інвалідністю слід передбачити на відстані не більш ніж 30 м від входів до громадських будівель і споруд …» (п. 5.4.1 ДБН).
Рис. 4. Можливість наближення автомобілів до вхідної групи.
Порушення №2 щодо конструкції пандусів на входах до об’єкта
У ході обстеження фіксуються порушення вимог щодо мінімальної ширини пандуса 1,2 м в просвіті (Рис. 5).
«… Ширина пандуса повинна бути в просвіті не менше ніж: за однобічним рухом 1,2 м, за двобічним – 1,8 м…» (п. 5.3.1 ДБН).
Рис. 5. Ширина пандуса 800 мм не відповідає мінімальній ширині 1200 мм.
Також часто фіксується застосування для настилу пандусів решітчастих елементів (сітки, просічно-витяжних листів) з розміром чарунок більше ніж 15 мм в одному з напрямків (Рис. 6, 7).
«Для покриття … пандусів не допускається застосування … крупноструктурних матеріалів, що перешкоджають пересуванню на кріслах колісних або з милицями. Покриття повинно бути рівним, а товщина швів між елементами покриття не більше ніж 0,015 м …» (п. 5.1.7 ДБН).
Рис. 7. Приклад застосування просічно-витяжного листа ПВЛ406 з кроком B=110 мм і розмірами чарунок NxM 22×68 мм.
Фіксується застосування для покриття пандусів матеріалів, що стають слизькими у разі намокання (Рис. 8).
«… поверхні покриття вхідних площадок … повинні бути шорсткими, не допускати ковзання при намоканні…» (п. 6.1.9 ДБН).
Часто фіксується перевищення нормативних значень щодо нахилу і довжини пандуса (Рис. 9, 10).
Згідно вимог ДБН ухил і довжина маршів пандуса визначаються згідно Додатку Д.
«Ухил відкритих пандусів на шляхах руху і біля входу до будівлі повинен бути не більше ніж 8 % (1:12) … Максимальна висота одного підйому відкритого пандуса на шляхах руху не повинна перевищувати 0,8 м» (п. 5.3.1 ДБН).
Рис. 9. Наднормативний ухил пандуса 17% (1/6).
Фіксується порушення вимог щодо конструктивного виконання поручнів пандусів (і сходів). Часто не виконуються вимоги щодо мінімального зазору 40 мм до стійок, а також завершальні частини не виступають за марш на 300 мм (Рис. 11).
Рис. 11. Конструкція поручня не відповідає нормам (схема з ДБН): зазор менше ніж 40 мм, завершальна частина не виступає за марш на 300 мм.
«Відстань від бічної стіни повинна бути не менше ніж 0,04 м в місцях кріплення поручня…» (п. 5.2.3 ДБН).
«… Завершальні частини поручнів мають мати продовження по горизонталі на 0,3 м, як угорі, так і внизу» (п. 6.3.2.5 ДБН).
Порушення №3 щодо конструкції зовнішніх сходів
У ході обстеження часто фіксується застосування для сходів плит мармуру або керамічної плитки з певною фактурою, які стають слизькими у разі намокання (Рис. 12).
«… Поверхні покриття вхідних площадок … повинні бути шорсткими, не допускати ковзання при намоканні…» (п. 6.1.9 ДБН).
«… Усі сходинки в межах маршу повинні бути однакової геометрії і розмірів щодо ширини проступів і висоти підйому сходинок…» (п. 6.3.1.1 ДБН).
«… Ширина проступів сходів … повинна бути не менше ніж 0,3 м, а висота підйому сходинок – не більше ніж 0,15 м. Уклони сходів повинні бути не більше ніж 1:2 …» (п. 6.3.1.2 ДБН).
«Ухил маршів сходів на шляхах евакуації не повинен перевищувати 1:2 …» (п. 10.1.6 ДБН В.2.2-9:2018 Громадські будинки та споруди. Основні положення).
Рис. 13. Перша сходинка відрізняється за висотою.
«Сходи повинні мати з обох боків поручні … За ширини сходів 2,5 м і більше слід додатково передбачати розділові поручні…» (п. 5.2.3 ДБН).
Рис. 14. Сходи не обладнані поручнями.
Порушення №4 щодо конструкцій ґанку
У разі наявності ґанку на вході до об’єкта часто фіксуються його замалі розміри. Згідно вимог ДБН необхідно забезпечувати умови безперешкодного і безпечного доступу до об’єкта. Особливо проблемою є забезпечення доступу для осіб МГН на кріслах колісних. Для громадських будівель і споруд у разі наявності ґанків доступ може забезпечуватися зокрема за допомогою пандуса або механічного підйомника. Але ж у будь-якому випадку окрім іншого необхідно забезпечити можливість безперешкодного і безпечного відчинення вхідних дверей.
Часто для ґанків спостерігаються ситуації коли внаслідок замалих розмірів (Рис. 15):
- двері взагалі не можна відчинити з крісла колісного;
- маневри на кріслі колісному будуть небезпечними з ризиком з’їхати на сходи і травмуватися.
«… діаметр зони для самостійного розвороту особи з інвалідністю на кріслі колісному слід приймати не менше ніж 1,5 м» (п. 6.2.2 ДБН);
«… Місця для осіб у кріслах колісних розраховуються з параметрів: ширина крісла колісного 0,80 м, довжина 1,2 м. Поблизу цього місця повинна бути можливість для маневрування кріслом колісним площею 1,5 м × 1,5 м…» (п. 7.2.10 ДБН).
Рис. 15. Ґанок замалий по ширині. Не достатньо місця для відчинення дверей й заїзду особи на кріслі колісному.
Порушення №5 щодо складності або неможливості застосування механічних підйомників
У ході обстеження фіксуються певні складнощі у використанні механічних підйомників. Зазвичай підйомники встановлюються з метою забезпечення доступу на високі ґанки чи сходи, а також у випадках, коли відсутня можливість застосування пандусів.
Згідно п. 6.1.8 ДБН механічні підйомники (піднімальні платформи) повинні відповідати вимогам ДСТУ EN 81-40, ДСТУ EN 81-41.
У випадках зовнішнього розташування таких підйомників, умови їх експлуатації характеризуються наступними факторами:
- безпосередня дія води атмосферних опадів;
- широкий діапазон робочих температур від — 20°C до +40°C;
- забруднені і заміщені умови використання;
- необхідність постійного нагляду і кваліфікованого обслуговування;
- вимоги антивандальної стійкості.
Часто підйомники встановлені без навісів і швидко виходять з ладу.
На об’єктах фіксуються часті поломки механізмів також внаслідок недосконалості конструкції. Не всі пристрої, що є на ринку, відповідають зазначеним вимогам і можуть довго і надійно працювати.
Відмічається також певна складність керування особливо для недосвідченої людини. Загалом відвідувачі бояться їх використовувати.
Також суттєвим моментом у застосуванні цих пристроїв є обов’язкова наявність електроенергії.
Рис. 16. Приклади механічних підйомників, що виготовляються серійно.
Порушення №6 щодо відсутності навісу на вході
Поширеною є ситуація із забезпеченням зручних умов потрапляння до об’єкта. Беззаперечним є те, що наявність навісу значно спрощує потрапляння у вхідні двері у разі дощу або снігопаду. У випадках наявності неорганізованого відведення води атмосферних опадів з похилої покрівлі об’єкта на вході можна зіткнутися не тільки з потоком води, але і з травмуванням від падіння бурульок.
Чинний ДБН В.2.2 – 40:2018 взагалі рекомендує встановлювати такий навіс з організованим водовідводом на вхідних площадках:
«Вхідну площадку будівлі … рекомендується облицювати: навісом, водовідводом як з поверхні площадки …, так із покриття навісу…» (п. 6.1.9 ДБН).
Також в ДБН В.2.2 – 40:2018 є обов’язкова вимога застосування навісів для пандусів біля дахів з неорганізованим водовідведенням:
«… неприпустимим є скидання атмосферних опадів з даху або системою водовідведення на похилу площину пандуса» (п. 5.3.1 ДБН).
Загалом обов’язкове застосування навісів у чинних будівельних нормах передбачено лише для певних ситуацій. Так, наприклад, для медичних закладів обов’язкова вимога влаштування навісів стосується тільки окремих випадків.
Але разом з тим у ДБН В.2.2-9:2018 є обов’язкова вимога застосування заходів проти утворення бурульок і застосування підігріву ринв і труб водостоків з покрівлі.
«Якщо влаштовуються зовнішні водостоки, повинна бути виключена можливість утворення і падіння полою» (п. 11.21 ДБН В.2.2-9:2018 Громадські будинки та споруди. Основні положення).
Тут «ПОЛІЙ, мова ч. Вода, що виступила поверх льоду» (Тлумачний словник).
Рис. 17. Відсутність навісу на вході в об’єкт.
Порушення №7 щодо конструкції тамбура
У разі наявності тамбура на вході до об’єкта часто фіксуються його замалі розміри (Рис. 18). Особливою проблемою у таких випадках є забезпечення доступу для осіб МГН на кріслах колісних, тобто забезпечення можливості відчинення дверей і безперешкодного проїзду.
«Глибина тамбурів і тамбур-шлюзів у громадських будівлях … повинна бути не менше ніж 1,8 м … за ширини не менше ніж 2,2 м» (п. 6.1.7 ДБН).
«… діаметр зони для самостійного розвороту особи з інвалідністю на кріслі колісному слід приймати не менше ніж 1,5 м» (п. 6.2.2 ДБН).
Рис. 18. Замалі тамбури для проїзду особи на кріслі колісному. Відсутність маркування елементів дверей.
Для тамбурів також фіксується порушення вимог контрастного маркування елементів дверей (Рис. 18, 19), які пов’язані з позначенням основного робочого полотна, місця розташування дверної ручки, напрямку відчинення дверей.
«… Виділення контрастним кольором або нанесення попереджувальних контрастних смуг відбувається за відсутності природного (стандартного) кольорового виділення на таких елементах … дверні прорізи. Нижня частина дверей – смуга по всій ширині дверей заввишки 0,2–0,4 м. Дверний косяк – смуга по всій висоті дверей заввишки 0,05–0,1 м (рисунок 39)» (п. 8.4.2.4 ДБН).
Рис. 19. Приклади (Рисунок 39 ДБН) маркування дверних прорізів а, б – окремих елементів і деталей (дверні ручки, петлі); в, г – полотна дверей по горизонталі і вертикалі.
Порушення №8 щодо влаштування елементів внутрішнього простору
Часто фіксується наявність меблів на ділянках обслуговування відвідувачів, не пристосованих для прийому осіб МГН. Робоча поверхня столів рецепції переважно надвисока (Рис. 20, 21).
«… Поверхня столів індивідуального користування, прилавків і інших місць обслуговування, що використовуються відвідувачами на кріслах колісних, повинна знаходитися на висоті не більше ніж 0,8 м над рівнем підлоги» (п. 7.2.7 ДБН).
«За наявності декількох ідентичних місць (прилавків, пристроїв) обслуговування відвідувачів 5 % їхньої загальної кількості, але не менше одного, повинні бути запропоновані так, щоб ними могла скористатися особа з інвалідністю» (п. 7.2.2 ДБН).
Рис. 20. Стіл рецепції зависокий і не пристосований для обслуговування осіб МГН на кріслах колісних.
Рис. 21. Недостатньо зручна конструкція операційного вікна для під’їзду особи на кріслі колісному.
Порушення №9 щодо застосування інформаційних табличок
У ході обстеження часто фіксується порушення вимог ДБН щодо застосування інформаційних табличок. Так часто зустрічаються:
- зависоке розташування табличок;
- застосування замалого шрифту тексту;
- неконтрастне співвідношення кольорів тексту і таблички;
- відсутність можливості побачити табличку у випадках розміщення на дверях, або за дверима, коли вони відчинені.
«Місце розміщення зовнішньої тактильної таблички … на висоті від 1,2 м до 1,5 м на стіні або окремому стояку, вертикально по відношенню до поверхні землі або на спеціальному стояку горизонтально під кутом 25-40° на висоті 0,9 м …» (п. 8.3.4 ДБН).
«Таблички з номером кабінету та його призначенням повинні бути розміщені на висоті від 1,2-1,5 м …» (п. 8.3.5 ДБН).
«… Для вільного та безперешкодного отримання інформації усіма категоріями МГН необхідно дотримуватися критеріїв щодо шрифтів, графічних символів та спеціальних позначок» (п. 8.4.3.2 ДБН).
Рис. 22. Зависоке розташування інформаційних табличок. Замалий розмір шрифту.
Рис. 23. Невірне розташування інформаційних табличок біля дверей. Табличок взагалі не видно у випадках відкритих дверей.
Порушення №10 Щодо обладнання санітарно-гігієнічних приміщень
У ході обстеження фіксуються замалі розміри санітарно-гігієнічних приміщень (туалетів), що призначені для МГН (Рис. 24).
Часто фіксується відсутність гачків та тримачів для милиць, одягу та іншого приладдя (Рис. 24, 25).
«Універсальна кабіна туалету загального користування повинна мати розміри в плані не менше ніж, м: ширина – 1,65, глибина – 1,8. У кабіні поруч з унітазом слід передбачати простір для розміщення крісла колісного, а також гачки для одягу, милиць та іншого приладдя» (п. 11.6 ДБН).
Рис. 24. Розміри кімнат санвузлів замалі. Відсутні гачки та тримачі для милиць, одягу та іншого приладдя.
В окремих випадках фіксується відсутність поручнів біля унітазів, умивальників тощо (Рис. 25).
«В універсальній кабіні й інших санітарно-гігієнічних приміщеннях, призначених для користування всіма категоріями громадян, у тому числі особами з інвалідністю, слід передбачати встановлення поручнів, штанг …» (п. 11.6 ДБН).
Рис. 25. Відсутність поручнів біля сантехнічних приборів.
Часто зустрічаються випадки конструкції відкидних поручнів біля унітазу без фіксаторів на стіні (Рис. 26). Такі поручні падають і можуть травмувати.
Рис. 26. Відсутність фіксатора поручня на стіні.
«…Двері повинні бути у просвіті завширшки 0,9 м і відчинятися назовні…» (п. 11.6 ДБН).
Рис. 27. Завузькі двері туалетів.
Рекомендації щодо запобігання порушень вимог ДБН
Великий досвід проведення робіт з обстеження і оцінки доступності громадських об’єктів вказує на поширену практику формального підходу і непрофесійного виконання робіт. Вказані порушення пов’язані не тільки з намаганням застосування на об’єктах матеріалів та обладнання з низькими вартістю і якістю, але і цілком непрофесійним підходом при плануванні і виконанні робіт.
Якщо неякісні матеріали з часом руйнуються, а механізми виходять з ладу, то помилки у плануванні і розробці проектних рішень призводять до марної витрати часу і грошей на виправлення недоліків. Загалом це призводить до конфліктних ситуацій між замовником і виконавцем, між власником і перевіряючими інстанціями.
Єдиним правильним напрямком дій у випадках необхідності забезпечення доступності об’єктів є впровадження заходів щодо дообладнання чи реконструкції із залученням фахівців високого рівня навіть на стадії планування робіт.
Експерти і архітектори нашої компанії гарантують високий рівень виконання робіт на всіх стадіях:
- попереднє узгодження задачі і об’єму виконання робіт;
- виконання обстеження і обмірів елементів як вхідної групи і прилеглої території, так і внутрішнього простору об’єкта;
- створення технічного звіту з детальним описом виявлених зауважень;
- розробка технічних рішень різного рівня поглибленості щодо дообладнання чи реконструкції;
- технічний контроль якості виконання робіт.