1. Загальні положення
Забезпечення доступності громадських будівель і споруд для маломобільних груп населення (МГН) завжди пов’язано із розробкою специфічних проєктних рішень, особливо коли йдеться про реконструкцію існуючих об’єктів.
Положеннями ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» із зміною №1 (далі ДБН) передбачено для осіб МГН застосування певних заходів з метою забезпечення базбар’єрного пересування. Особливі труднощі у даних випадках виникають у людей з порушеннями опорно-рухового апарату, у людей, що пересуваються на кріслі колісному, людей похилого віку, осіб з дитячими колясками.
Однією з проблем, з якою стикається проєктант, є влаштування переходів з одного висотного рівня на інший. Це стосується території парків, тротуарів, вхідних груп або переходів в середні будівель і споруд.
Найпоширенішим із способів забезпечення доступності середовища – є застосування пандусів. Основна перевага даного елементу переходу з рівня на рівень полягає у відсутності будь-яких явно виражених перешкод у напрямку руху. З досвіду застосування були вироблені певні стандарти влаштування пандусів з метою забезпечення комфортного та безпечного пересування. Вимоги до влаштування пандусів зазначені в окремих положеннях ДБН і є обов’язковими для виконання у всіх громадських місцях.
Найбільш поширеними є ситуації з облаштуванням пандусів на входах у будівлі (споруди). У таких випадках треба враховувати особливості ґанків, прилеглої території, наявність тих чи інших архітектурних елементів будівлі (споруди).
Для деяких будівель, що вже давно перебувають в експлуатації, наявність пандусів на входах є звичайною практикою. Це насамперед стосується закладів охорони здоров’я. В медичних закладах певної направленості широко застосовуються пандуси на ділянках підвозу пацієнтів на ношах, в лікарнях, де перебувають пацієнти, що пересуваються на кріслах колісних. Такі будівлі вже з моменту будівництва облаштовані стаціонарними пандусами, що виконані зазвичай капітальними з несучими конструкціями з цегли, бетону і залізобетону.
Також нове будівництво будівель і споруд громадського призначення передбачає обов’язкове застосування пандусів на ділянках перепаду висот. Тому такі пандуси також проєктуються і виконуються на етапі будівництва. І у таких випадках проєктна організація обов’язково повинна виконувати всі вимоги ДБН щодо забезпечення доступності для осіб МГН.
Загалом проєктування вхідних груп із застосуванням пандуса пов’язано із забезпеченням доступності для осіб МГН на кріслах колісних, пересування яких вимагає певних габаритів. Тобто необхідно забезпечити можливість безперешкодного пересування на етапах:
– в’їзду на пандус з тротуару;
– русі по маршам;
– повороту на проміжній площадці;
– виїзду з пандуса на ґанок.
Нормами встановлено певні вимоги щодо конструктивного виконання елементів пандуса, їх розмірів і застосування певних матеріалів.
Згідно вимог ДБН у разі проєктування пандусів треба враховувати певні вимоги щодо обладнання конструкцій для всіх категорій МГН, включаючи дітей і людей з вадами зору.
Окрім безпосередньо проєктування самого пандуса необхідно виконувати заходи щодо пристосування прилеглої території, виконувати певну реконструкцію фасаду будівлі.
а) схема прямолінійного пандуса
б) схеми пандусів з поворотом
Рис. 1. Приклади схем виконання пандусів
2. Конструктивні елементи пандуса
Складовими частинами пандуса є: марш (один чи декілька), проміжна площадка (одна чи декілька), поручні маршів (з двох боків), огорожа проміжної площадки, інформаційні таблички, а також контрастні і тактильні елементи доступності.
В залежності від планово-висотної характеристики об’єкта конструкція може складатися з декількох маршів, переходи між якими організовані завдяки проміжним площадкам.
Положеннями ДБН нормуються геометричні параметри елементів пандуса: ухил і довжина маршів, його ширина, параметри майданчиків для в’їзду/виїзду, проміжних площадок.
В певних випадках організації вхідних груп марші і проміжні площадки пандусів можуть мати конфігурацію, що відрізняється від прямолінійної.
Згідно вимог ДБН у разі проєктування пандусів треба враховувати певні вимоги щодо пристосування конструкцій для всіх категорій МГН, включаючи дітей і людей з вадами зору. Нормами встановлено спеціальні вимоги щодо конструкції поручнів на маршах. Для закладів дошкільної освіти передбачено певні особливості конструкції поручнів. Також передбачено вимоги щодо влаштування огорожі на проміжних площадках. Як і у більшості випадків проєктування об’єктів із пристосуванням для потреб осіб МГН застосовуються тактильні і інформаційні елементи доступності.
Обов’язковим згідно положень ДБН є позначення входів у заклад, які обладнані для доступу осіб МГН, у тому числі і пандусами, табличками із спеціальними піктограмами.
Пандуси відповідним чином мають бути марковані для осіб МГН з вадами зору тактильними елементами доступності. Для таких осіб застосовуються заходи контрастного маркування окремих елементів. Рекомендується у певних випадках застосовувати засоби зв’язку із персоналом закладу.
Також нормами передбачено у деяких випадках і спеціальні додаткові заходи, наприклад, виконання підігріву поверхні маршу у холодну пору року.
3. Загальні геометричні параметри
3.1 Загальні положення
Положеннями ДБН встановлено вимоги щодо геометричних параметрів пандуса виходячи з планово-висотної ситуації, а також з розрахунку кількості людей, які одночасно будуть рухатися у протилежних напрямках. Так, нормуються максимальний ухил і максимальна довжина маршу, а також його мінімальна ширина.
У разі проєктування пандусів треба також мати на увазі певні вимоги щодо влаштування місць заїзду (виїзду), проміжних площадок.
3.2 Ухил і довжина
Положеннями ДБН встановлено, що значення ухилу пандуса у залежності від його довжини не повинні перевищувати 5–8% (1/20–1/12).
У таблиці Д.1 додатку Д ДБН встановлені граничні значення максимального ухилу і максимальної довжини маршу в залежності від його підйому.
Таблиця Д.1 ДБН В.2.2-40:2018
Матеріали до розрахунку максимального ухилу й довжини пандуса
| Максимальний підйом, мм | Максимальний ухил | Максимальна довжина між проміжними площадками, мм | |
| а:Ь | % | ||
| 500 | 1:20 | 5,0 | 10 000 |
| 460 | 1:19 | 5,3 | 8 740 |
| 420 | 1:18 | 5,6 | 7 560 |
| 385 | 1:17 | 5,9 | 6 545 |
| 350 | 1:16 | 6,3 | 5 600 |
| 315 | 1:15 | 6,7 | 4 725 |
| 280 | 1:14 | 7,1 | 3 920 |
| 245 | 1:13 | 7,7 | 3 185 |
| 200 | 1:12 | 8,0 | 2 400 |
| Примітка 1. Ухил пандуса не повинен перевищувати максимальні значення, викладені у таблиці. Примітка 2. Пандус з ухилом менше ніж 1:20 (5,0 %) не потребує проміжних площадок. Примітка 3. Пандус з ухилом більше ніж 1:12 (8,0 %) використовувати не допускається. | |||
a – вертикальна проекція (перепад висот), b – горизонтальна проекція, α° – ухил,
c – похила площина
Рис. 2. Геометричні параметри пандуса
Так, згідно таблиці, більші значення підйому маршу вимагають застосування менших значень ухилу. А у разі зменшення кута ухилу збільшується значення максимальної довжини маршу, яку може здолати людина рухаючись у верх. І навпаки для невеликих значень підйому можливо застосувати найбільші з допустимих значення кутів ухилу, і, відповідно довжина такого пандуса має бути мінімальною.
Виходячи з планово-висотної ситуації, повинні розглядатися різні варіанти влаштування пандуса. Поширеною є практика застосування пандуса найменшої довжини, і відповідно з найбільшим кутом ухилу, який ще буде допускатися ДБН.
Поширеними є необхідність забезпечити підйом, який перевищує значення, наведені у таблиці. Або на території може бути відсутність достатнього місця, для розміщення одного довгого маршу. У таких випадках пандус виконується із декількох маршів і проміжними площадками. Таким чином, на проміжних площадках влаштовуються ділянки для відпочинку.
У будь-якому випадку, ДБН у п. 5.3.1 обмежує висоту підйому одного маршу пандуса до 800 мм.
3.3 Мінімальна ширина
Ширина пандуса призначається виходячи з розрахункової чисельності відвідувачів громадського закладу, і, відповідно – з розрахункової чисельності осіб МГН, які можуть одночасно рухатися по пандусу. Ширина пандуса повинна бути у просвіті не менше ніж 1,2 м, якщо згідно розрахунку по ньому передбачається однобічний рух, інакше – 1,8 м (п. 5.3.1 ДБН).
Рис. 3. Ширина пандуса у разі однобічної та двобічної схеми руху.
3.4 Параметри майданчиків перед пандусом і проміжних площадок
Окрім іншого, проєктування пандуса вимагає забезпечити комфортні і безпечні умови для заїзду на пандус з тротуару, на ділянці ґанку перед пандусом, проїзду проміжної площадки.
Положеннями ДБН передбачено, що зона самостійного безпечного розвороту особи на кріслі колісному має бути не менше ніж 1,5 м у діаметрі (п. 6.2.2 ДБН). Таким чином, діаметр розвороту повинен враховуватися у разі руху по тротуару чи по ґанку до пандуса із поворотом. Тобто геометричні розміри ґанку і тротуару перед пандусом повинні задовольняти цій вимозі ДБН.
Окрім того, ця вимога врахована для визначення глибини проміжної площадки, на якій особа на кріслі колісному може повертати у напрямку наступного маршу. Так, глибина проміжної площадки повинна бути не менше ніж 1,5 м (п. 5.3.1 ДБН).
4. Конструктивне виконання пандусів
4.1 Загальні вимоги
Всі складові частини конструкцій маршів є певними будівельними елементами, і до них застосовуються ті ж самі вимоги, як і до звичайної будівельної конструкції. Основними вимогами для конструкцій є надійність і безпечність експлуатації. Також згідно вимог ДБН до всіх елементів є певні вимоги щодо конфігурації, типу і розмірів прокатних профілів, виду конструктивного виконання вузлів кріплення.
Загалом не існує універсальних рішень щодо влаштування пандусів і у кожному конкретному випадку проєктною організацією виконується техніко-економічне обґрунтування тієї чи іншої моделі конструкції.
Зазвичай несучі елементи (марші, проміжні площадки) пандусів можуть виконуватися як із металоконструкцій, так і з застосуванням цегляної кладки, бетону і залізобетону. Для поручнів і огорожі зазвичай застосовуються трубчасті профілі.
Обов’язковими елементами пандуса є інформаційні елементи доступності: таблички з піктограмами, тактильні елементи, контрастне маркування поверхонь. У певних випадках рекомендується застосувати кнопки виклику персоналу.
4.2 Марші і проміжні площадки
Марші і проміжні площадки пандуса – базові елементи конструкції, які безпосередньо є основою, по якій рухається людина.
Будівельними нормами не передбачено окремих вимог щодо застосування тієї чи іншої моделі несучої основи маршів і площадок (метал чи бетон). Положеннями ДБН окрім вимог щодо нахилу, довжини і ширини, також висуваються вимоги щодо загальної якості виконання (розташування) і властивостей поверхні пересування.
Схема з металевих конструкцій
Для схеми з металевих конструкцій зазвичай застосовуються панельні (швидко збірні) чи балочні елементи настилу (виготовляються на місті). У першому випадку після виконання обмірних робіт і складання проєкту на підприємствах виготовляються готові секції, які потім швидко монтуються. У другому випадку (для більш складних умов реконструкції) переважна більшість робіт виконується на будівельному майданчику, і настил виконується у вигляді системи головних і другорядних балок.
Настил для каркасу з металоконструкцій встановлюється на систему стовпчиків, які або замонолічуються у ґрунті, або закріпляються на тротуарі за допомогою анкерів.
Схема з бетонних конструкцій
Для схеми з бетонних конструкцій безпосередньо настил виконується у вигляді армованої бетонної плити, яка розташована на ґрунтовій, добре підготовленій втрамбованій основі. Стінове огородження таких конструкцій може бути або блочним (цегла, шлакоблок), або монолітним залізобетонним.
Під стіновими елементами обов’язково влаштовуються фундаменти.
Вимоги щодо поверхні маршів і проміжних площадок
Окрім загальнобудівельних вимог щодо якості виконання маршів і площадок пандусів положеннями ДБН окремо зазначено обмеження їх поперечного ухилу у межах 1-2% (п. 5.1.5 ДБН).
Рис. 4. Обмеження поперечного ухилу поверхні
Також поверхня маршів і площадок пандуса по всій довжині має бути рівною, без ям і локальних заглиблень.
У разі влаштування конструкцій з окремих панелей, товщина швів між цими елементами покриття повинна бути не більше ніж 15 мм (п. 5.1.7 ДБН). Також застосування для покриття решітчастих елементів (сітки, просічно-витяжних листів) положеннями ДБН обмежено розміром чарунок 15 мм.
Рис. 5. Типи решітчастого настилу покриття
Рис. 6. Обмеження розміру чарунок решітчастого покриття
Такі вимоги пов’язані із забезпеченням зручності руху на кріслах колісних і безпечності пересування, наприклад, особою з тростиною чи на милицях.
Поверхня покриття пандусів повинна бути шорсткою, не допускати ковзання при намоканні. Але положеннями ДБН не дозволяється встановлювати на поверхню маршів і площадок пандусів накладні противоковзкі планки (п. 5.3.1 ДБН). Рекомендується замість планок застосовувати безшовне гумове покриття типу «М’який асфальт». Таке покриття окрім того, що має властивості гарного зчеплення, також є достатньо міцним і зносостійким.
Положеннями ДБН передбачено у певних випадках, як, наприклад, утворення льоду на поверхні маршу пандуса, застосовувати підігрів поверхні (п. 5.3.3 ДБН).
4.3 Поручні
Положеннями ДБН передбачено обов’язкове встановлення на маршах пандусів з обох боків поручнів.
Поручні повинні бути розташовані на висоті 0,9 м і 0,7 м, а також для закладів дошкільної освіти – і на висоті 0,5 м (п. 5.3.2 ДБН). Завершальні частини поручнів повинні мати продовження по горизонталі за марш на довжину 0,3 м.
Рекомендується задля уникнення травмування виконувати завершальні частини поручнів заокругленими.
Рис. 7. Схема конструктивного виконання завершальних частин поручнів
ДБН вказує, що поручні мають бути виготовлені із трубчастого прокату діаметром 35-40 мм (п. 5.2.3 ДБН), або з фігурного профіля з такою же шириною хвата.
Поручні можуть бути встановлені як на стійки, які є частиною пандуса і закріплені на маршах, так і на стіну будівлі – на виносні кронштейни. ДБН передбачає певні особливості кріплення поручнів до стійок або до стіни. Зазор від поверхні поручня до стійки або до стіни повинен бути не менше ніж 40 мм.
а – бічне розташування поручня, б – розташування поручня в ніші
Рис. 8. Варіанти поручнів і конструкції вузлів їх кріплення згідно ДБН
4.4 Огорожа проміжних площадок
Положеннями ДБН передбачено обов’язкове влаштування огорожі проміжних площадок (п. 5.3.1 ДБН).
Огорожа на проміжних площадках повинна бути схожою до конструкції поручнів маршів. З метою комфортного пересування по пандусу осіб всіх категорій МГН, особливо з вадами зору, необхідно забезпечити для цих елементів єдине конструктивне виконання: висоту розташування (0,9 м, 0,7 м, 0,5 м) і профіль.
Рис. 9. Приклад влаштування двомаршового пандуса з проміжною площадкою
4.5 Інформаційні елементи доступності.
Інформаційні таблички
Згідно вимог ДБН, входи закладів, які обладнані для доступу осіб МГН, у тому числі пандусами обов’язково позначаються інформаційними табличками із піктограмою Міжнародного символу доступності. А напрямок руху до таких обладнаних входів має позначатися табличками піктограм зі стрілками, які мають бути розміщені, наприклад, на стінах закладу.
Рис. 10. Піктограма Міжнародного символу доступності і піктограма покажчика напрямку руху у бік пандуса
Тактильні елементи
Для осіб з вадами зору згідно ДБН для маркування початку маршу пандуса застосовуються тактильні смуги.
Необхідно перед пандусом на в’їзді з тротуару, на проміжних площадках та на ганку встановлювати попереджувальні тактильні смуги (ТС) (п. 8.2.10 ДБН). Тактильні смуги виконуються:
– зі спеціальної керамічної плитки (наприклад, на тротуарах, на ґанках);
– із поліуретанових чи ПВХ виробів, що фіксуються за допомогою клею;
– з окремих тактильних елементів.
Положеннями ДБН вказано, що тактильні елементи повинні мати рельєф у вигляді зрізаних конусів заввишки 4-5 мм (п. 8.2.9 ДБН). Загалом такі тактильні елементи повинні відповідати вимогам ДСТУ ISO 23599.
а)
б)
в)
а) керамічна плитка; б) вироби з поліуретану або ПВХ; в) окремі тактильні елементи
Рис. 11. Приклади виконання тактильних смуг
Такі попереджувальні тактильні смуги повинні бути шириною 300-600 мм, і вони встановлюються не ближче ніж 200 мм і не далі ніж 800 мм до маршів (п. 8.2.9 ДБН)
Контрастне маркування
Положеннями ДБН передбачено для осіб з певними вадами зору виконання контрастного маркування (позначення) початку (кінця) маршів, а також поручнів і огорожі проміжних площадок.
Таким чином, тактильні смуги, які застосовуються для (позначення) початку (кінця) маршів, повинні контрастно виділятися на фоні поверхонь тротуарів, проміжних площадок і ґанків (п. 8.4.2.4 ДБН).
Також повинні контрастно виділятися на фоні архітектурних елементів будівлі поручні маршів і огорожа проміжних площадок (п. 8.4.2.3 ДБН).
Засоби зв’язку
Рекомендується у певних випадках задля зручності і безпеки користування особами МГН встановлювати перед пандусами кнопку виклику персоналу.
Рис. 12. Приклад кнопки виклику персоналу з Піктограмою Міжнародного символу доступності
Таку кнопку необхідно встановлювати на висоті 750-800 мм.
5. Врахування архітектурних особливостей об’єкта
5.1 Загальні дані
Попередньо перед розробкою проєкту вхідної групи (нового будівництва або реконструкції) необхідно виконати аналіз можливих варіантів пристосування елементів ґанку, фасаду будівлі і прибудинкової території для влаштування пандуса і організації зручного і безпечного заїзду і виїзду. Певні особливості забезпечення доступності вхідної групи для осіб МГН вимагають проведення іноді суттєвих змін у зовнішньому вигляді фасаду і у схемі планування прилеглої території.
5.2. Пристосування прилеглої території
Загалом під’їзди до пандуса повинні забезпечувати комфортне і безпечне пересування. Майданчик перед пандусом повинен відповідати певним вимогам.
Майданчик має бути рівним. Його нахили у різних напрямках повинні відповідати вказаним вище вимогам відповідно не більше 5-8% (поздовжній) і 1-2% (поперечний).
Властивості поверхні майданчика повинні забезпечувати певну шорсткість і не допускати ковзання при намоканні.
Необхідно забезпечити якісний відвід води атмосферних опадів з поверхні тротуару біля пандуса. Поверхня має регулярна очищатися від бруду, сміття, листя, від снігу.
Якщо біля пандуса на тротуарі влаштовано лоток для стоку води опадів, цей лоток має бути закритий решіткою. Чарунки такої решітки повинні бути не більше ніж 15 мм в одному з напрямків (п. 5.1.8 ДБН). Якщо безпосередньо біля пандуса розташовано випускний розтруб водостічної труби з покрівлі, необхідно або по можливості відвести його максимально у бік подалі від в’їзду на пандус, або вивести безпосередньо у лоток.
Рис. 13. Приклад схеми організації в’їзду на пандус у випадку наявності водостічної труби з покрівлі.
На майданчику на відстані 200–800 мм до пандуса також обов’язково повинна бути влаштована попереджувальна тактильна смуга.
5.3 Пристосування ґанку
Розташування вхідних дверей, їх конструкція і спосіб відкривання (розпашні, розсувні тощо) і геометричні параметри ґанку будуть вказувати на можливі напрямки розташування пандуса. Це пов’язано з необхідності забезпечення необхідного нормативного радіусу розвороту особи на кріслі колісному.
Також до поверхні ґанків нормами висуваються всі вказані вище вимоги щодо якості виконання, ухилів, властивостей покриття.
На ґанку на відстані 200–800 мм до пандуса також обов’язково повинна бути влаштована попереджувальна тактильна смуга.
5.4 Пристосування фасаду будівлі
Положеннями ДБН заборонено влаштовувати пандус якщо вода атмосферних опадів з покрівлі даху або з навісу на вході буде потрапляти на елементи пандуса (п. 5.3.1 ДБН).
Також небезпечним є наявність неорганізованого водовідводу з даху чи з навісу, яка пов’язана з утворенням бурульок. Вони у разі падіння можуть травмувати людей, що перебувають на пандусі.
Тому, найбільш дієвим є застосування над вхідною групою навісу, який влаштовується не тільки біля вхідної двері, а і над пандусом. Загалом наявність навісу біля входу є завжди хорошим тоном в архітектурній практиці.